Объяснение:Мария Троекурова ‒ одна из главных героинь романа А. С. Пушкина «Дубровский», возлюбленная Владимира Дубровского и дочь его врага, Троекурова.
Девочка с малых лет осталась без матери. Ее воспитание отец переложил на плечи гувернантки. Маша редко общалась с отцом. В итоге она не нашла в нем друга, близкого по духу человека, любила его, но часто не понимала.
Действие начинается, когда Марии уже 17 лет. Она выросла красавицей: «Взоры мужчин и женщин обратились на нее; первые удивлялись ее красоте, вторые со вниманием осмотрели ее наряд».
Мария не любит шума. Она вписывалась в уединении, и предпочитает чтение, рукоделие и занятия музыкой шумным вечерам.
Маша образованная девушка. Для ее обучения отец нанял учителей.
От отца Маша переняла деление людей на два сословия ‒ высшее, к которому она принадлежит, и низшее, к которому принадлежат ее учителя. Маша любит лесть в свою сторону. Она считает, что ее достоин только состоятельный человек.
Поэтому Маша поначалу не воспринимает Дефоржа (за именем которого прячется Дубровский) как человека, которого она полюбить, как мужчину.
Но потом в Маше просыпается чувство, которое она не в силах сдерживать. Она понимает, что им с Владимиром нельзя быть вместе, однако любовь оказывается сильнее обстоятельств. Маша соглашается принять Дубровского и уйти с ним, но он опоздал.
Дав клятву Верейскому стать его женой, Маша не в силах нарушить данный обет, и принимает трудное для себя решение ‒ отказывается от любви. Это свидетельствует о большой душевной силе героини. Благородство и честь для нее выше собственных чувств
На Украинском:
Його називають родоначальником російського акварельного портрета. "Чудова схожість, прекрасний малюнок і приємна м'якість фарб" — таку характеристику давали роботам майстра сучасники. Художник писав безліч портретів членів царської сім'ї і гостей двору імператриці. Його пензлю належать понад 500 портретів сучасників. Можна сказати, що Соколов створив історію в особах. Швидкість виконання без виснажливих сеансів позування і легкість колориту зробили акварельний портрет надзвичайно популярним.
Художнику належить одне з кращих зображень Пушкіна. Поет зображений сидить в кріслі в своїй улюбленій позі - зі схрещеними руками. шийну хустку, зав'язаний химерним вузлом піднімає кінчики білосніжного коміра. Темний сюртук підкреслює овал обличчя, непокірні кучері і спокійний вираз, з яким він дивиться вдалину. Що за образи рояться за ясним поглядом, сіпнутим мрійливою серпанком? Хто знає. Але, завдяки акварелі Соколова, образ поета був збережений для майбутніх поколінь.
Сам художник показав своє ставлення до роботи, підписавши її. Картина не відразу знайшла собі місце. Пушкін подарував її братові а.о.Смирнової, потім картина побувала у п. н. Батюшкова, а пізніше потрапила до А. а. Бахрушину.
Саме акварель змогла передати той самий політ думки великого поета. Прозора легкість фарби і легка розмитість обрисів передають швидкість плину часу, величі, слави. Все проходить, але залишається мистецтво і пам'ять у віршах і картинах.
На русском:
Его называют родоначальником русского акварельного портрета. "Замечательное сходство, прекрасный рисунок и приятная мягкость красок" — такую характеристику давали работам мастера современники. Художник писал множество портретов членов царской семьи и гостей двора императрицы. Его кисти принадлежат более 500 портретов современников. Можно сказать, что Соколов создал историю в лицах. Быстрота исполнения без изнурительных сеансов позирования и и воздушность колорита сделали акварельный портрет чрезвычайно популярным.
Художнику принадлежит одно из лучших изображений Пушкина. Поэт изображен сидящим в кресле в своей любимой позе — со скрещенными руками. шейный платок, завязанный причудливым узлом приподнимает кончики белоснежного воротника. Темный сюртук подчеркивает овал лица, непокорные кудри и спокойное выражение, с которым он смотрит вдаль. Что за образы роятся за ясным взглядом, подернутым мечтательной дымкой? Кто знает. Но, благодаря акварели Соколова, образ поэта был сохранен для будущих поколений.
Сам художник показал свое отношение к работе, подписав ее. Картина не сразу нашла себе место. Пушкин подарил ее брату А. О.Смирновой, потом картина побывала у П. Н.Батюшкова, а позже попала к А. А.Бахрушину.
Именно акварель смогла передать тот самый полет мысли великого поэта. Прозрачная легкость краски и легкая размытость очертаний передают быстроту течения времени, величия, славы. Все проходит, но остается искусство и память в стихах и картинах.
ответ: Трагедія другої світової війни зробити літератури на матеріалі творів Війна — Це не природний стан людини знецінюють чи найбільшу коштовність на землі — людське життя вона є трагедію як для переможених таке переможців у другій світовій війні у і уряду і народи країн антигітлерівської кулаці мали ясно позитивно мету вони боролися проти фашизму тому літературу про цю війну мала в 1-у чергу антифашистську спрямованість патріотичний пафос проте не менш вами тут є протест проти самої сутності війни як насильство над людиною проти війни яка знищує в людині людське і Петро перетворює її на потвора з психології тварин саме такий У зображенні війни ігаємо у творах Белля, викова, Івашкевича, Некрасова. Війна у творах німецького письменника гріх Абеля — це війна переможених.Він зображає її останній період — період відставку і по поразки, проте belli цікавила не війна як така, а людина на війні. У величезній кількості жертв, — говорить він, — говориться окрема людина, самиця окрема людина, її страждання стають центральним об’єктом зображення. Героїв Еля — солдати, afraidтори, фельдфебель, обр-лейтенанти — Прості служаки, виконавці чужої волі, що не знайшли в собі сили протистояти фашизму, а тому самі певною мірою страждають від своєї причетності до його злочинів. Ні, Бель не виправдовує їх — він співчуває ім как людям
Объяснение: