Объяснение:
Мой любимый сказочный персонаж - Баба Яга. Да, да не смейтесь, именно Баба Яга. Бабу Ягу позиционируют, как отрицательную героиню в русских сказках, злую и беспощадную ведьму. Бабой Ягой даже пугают маленьких детей, когда они плохо себя ведут. А вот я Бабе Яге наоборот сочувствую. Ведь она - пожилая одинокая женщина, живет в глуши и не имеет настоящих друзей. Наверное, злой она стала именно от одиночества. И еще я люблю читать сказки, где присутствует недобрая старуха, которая умеет колдовать и ездит в ступе с помелом, потому что эти сказки всегда интересные, сюжет в них развивается динамично и проделки Бабы Яги не дают заскучать читателю.
Во многих русских сказках присутствует этот отрицательный персонаж. Обычно, Бабу Ягу наделяют такими негативными чертами характера, как хитрость, жадность, коварство. Но в некоторых сказках наоборот получается - Баба Яга положительным сказочным персонажам. Она может дать волшебный клубочек, который доведет героя до его цели. Или приготовит для него волшебное зелье, которое главному герою сказки победить врага, либо расколдовать возлюбленного, или возлюбленную.
С друзьями у Бабы Яги тоже не все ладно. Нельзя считать друзьями на предательство кикимор, леших и Кощея. Ненадежные они друзья, нельзя таким доверять - подведут в любой момент. Один только верный друг у Бабы Яги - волшебная избушка на куриных ножках, да кот - верный . Разве это жизнь? Нет, все же Баба Яга достойна сочувствия.
Вот такой у меня любимый персонаж - Баба Яга с противоречивым характером. Можно сказать, что Баба Яга - человек настроения. Захочет сказочному герою, захочет - погубит его. И все люди тоже такие же, как Баба Яга - если человек в хорошем настроении, то он всем улыбается, приветлив, старается . А вот если у человека настроение плохое, то лучше к нему не подходить, чтобы не накликать на себя неприятности. Поэтому я считаю Бабу Ягу ничуть не хуже остальных сказочных персонажей. Более того - читать страшилки с упоминанием этого сказочного персонажа - мое любимое занятие.
Пошук...
Аналіз творів українських пісменників / Аналіз вірша "Ісаія. Глава 35", Шевченко
Аналіз вірша "Ісаія. Глава 35", Шевченко
Перегляди: 827
Шевченко Тарас
Аналіз твору вірш "Ісаія. Глава 35", Т. Шевченко:
Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.
Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.
Основна думка: "Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться."
Жанр: переспів з Біблії.
Сюжет: початок вірша за формою нагадує народні різдвяні пісні. Це звернення до землі. Метафорична картина щастя починається із наказу землі розквітати, оновитись. А далі буде Божий суд, коли справедливість переможе. Зло буде покаране, а ось поневолені кріпаки, метафоричним образом яких у творі стають «темні», «сліпі», «вбогодухі», будуть вилікувані.
У третій частині вірша і змальовано ідеальне життя нещасного народа-мученика, який заслужив цей рай. Поет вдається до алегорії, яка виконує подвійну функцію. По-перше, зображує народне щасливе життя у майбутньому, по-друге, показує до чого доводить рабство людину. Закріпачена людина стає морально забитою, неосвіченою, фізично нездоровою. Використання у вірші старослов’янизмів також виконує подвійну функцію: стилізує вірш до біблійних творів і надає йому пафосності, урочистості.
Поема написана чотиристопним ямбом та складається із 6 частин. Розповідає про пригоди троянського отамана Енея, який після зруйнування батьківщини ворогами, за кілька років поневірянь, разом зі своїм козацьким військом засновує омріяну державу в Римі, майбутню імперію.
Основні персонажі поеми:
Еней — один із героїв Троянської війни в античній літературі;
Зевс — бог громів і блискавок, цар богів;
Юнона — дружина Зевса;
Венера — богиня кохання, мати Енея;
Дідона — карфагенська цариця, коханка Енея;
Еол — бог вітрів;
Анхіз — батько Енея;
Турн — суперник Енея в боротьбі за Лавинію;
Лавинія — дочка царя латинян Латина та його дружини Амати.
Після знищення Трої греками, Еней тікає з ватагою троянців морем. Юнона, яка ненавиділа Енея, попросила бога вітрів Еола, щоб той підняв бурю і потопив троянців. Але Еней дав Нптунові хабаря і буря стихла. Після тривалих поневірянь троянці дісталися Карфагена, де правила Дідона. Цариця закохалася в Енея і він прогостював у неї два роки, забувши про своє призначення – будівництво Риму. Після того, як Меркурій нагадав йому про це, Еней з троянцями вночі втік з Карфагену, а Дідона з горя себе спалила
Після цього троянці прибули до Сицилії, де правив цар Ацест. Там Еней вирішив влаштувати поминки по своєму батьку, Анхізу. Поки троянці бенкетували, троянські жінки, намовлені служницею Юнони, підпалили Енеєві човни. Але Еней попросив дощу у богів, і це врятувало частину кораблів. Коли Еней ліг спати, його батько Анхіз приснився йому і попросив сина навідати його в пеклі.
Далі троянці прибули до Кумської землі. Віщунка Сивілла, за хабар богу сонця Фебові і подарунки собі, провела Енея до пекла. Там Еней бачив Дідону та зустрівся з батьком, який напророчив йому могутність.
Після цього троянці прибули на острів де правив цар Латин. По дорозі туди троянці мало не потрапили на острів злої цариці Цирцеї, але Еол відвернув біду. Провівши розвідку, Еней дізнається, що люди тут говорять латиною. Тоді троянці, скориставшись "Піярською граматикою" вивчають латину за тиждень. Підкуплений подарунками Енея, Латин хоче віддати за нього заміж свою дочку Лавинію. Наречений Лавинії, Турн, ображений цим і оголошує латинам та Енею війну.Щоб перемогти Турна, Еней обєднується з аркадянами, які теж є ворогами латин. Далі відбувається серія протистоянь, у які активно втручаються боги та богині, особливо Юнона та Венера.
В результаті Еней перемагає і вбиває Турна. Так справджується віщування за яким Еней повинен перемогти та стати засновником держави в Римі.