Нужны ли в жизни сочувствие и сострадание? на этот вопрос каждый человек ответит: «да» . ведь у каждого человека есть сердце, которое рождает сочувствие и сострадание. сочувствие – это такое чувство, когда ты выражаешь свою печаль, жалость. многие люди сочувствуют бездомным кошкам, собакам. а некоторые выражают сострадание, то есть, помимо сочувствия, ещё пытаются им . к примеру, бездомных животных люди везут в приют. но люди не только к животным выражают сочувствие и сострадание, а и к близким, друзьям. человеку суждено относиться к окружающему миру неравнодушно. как бы человек ни старался не обращать внимания, у него в душе всё равно печаль. сочувствие и сострадание имеют в жизни большой смысл. в рассказе платонова «юшка» главный герой был не понят окружающими его людьми. все его толкали, кидались камнями, обижали. и никто не мог посочувствовать, никто не проявил сострадания. можно подумать, что из-за такого отношения к себе он не любил людей, но это не так. юшка был особенным человеком. в то время, когда сочувствие и сострадание должно было быть направлено в его сторону, он сам проявлял эти чувства к обижающим его людям. он думал, что так они проявляют любовь, любя его. на сочувствие и сострадание способны такие люди, как юшка, люди, которые прислушиваются к сердцу и душе. с такими качествами люди становятся намного добрее. другие же, лишенные этих качеств люди, не изменяются, а становятся только злее. таким людям тяжело в жизни. когда к ним проявляют сострадание и сочувствие, они понимают, что человек, проявивший эти чувства, прав, и от этого становится ещё больнее на душе. каждый должен обладать сочувствием и состраданием, как юшка.
Тема: пригоди семикласниці софійки, яка намагається розплутати зловісну таємницю. ідея: уславлення доброти та працелюбства семикласниці, її активної життєвої позиції, засудження зла та несправедливості. головні герої: софійка, її мама, тато, молодший братик ростик, вадим кулаківський, колишній сусід сашко, тітонька сніжана та її наречений валентин. композиція – співвідношення частин твору, яка відбиває складність зображуваних у ньому явищ життя; послідовність та вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин, образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і жанровою формою. експозиція: у квартирі поверхом нижче відбуваються якісь дивні речі зав’язка: під час приготування до весілля софійка в старій прабабу синій шафі знаходить сімейну реліквію – коралі. кульмінація: під час знайомства з майбутнім чоловіком тітоньки сніжани виявляється, що коралі зникли. розв’язка: софійка дізнається, що коралі в неї украв вадим кулаківський. у книзі «русалонька із 7-в або прокляття роду кулаківських» марина павленко вірно дотримується свого творчого принципу — писати про реальне життя і реальних людей, які завдяки фантазії потрапляють в нереальні ситуації. така позиція імпонує читачеві-підліткові, який вважає себе дорослим, але в душі залишається дитиною. головна героїня книги — чуйна до людей, кмітлива софійка — розпочинає своє дослідження, щоб своєму однокласнику вадиму кулаківському позбавитися родового прокляття. поступово, крок за кроком, вона дізнається про страшну провину прапрадіда кулаківського. з казкового арсеналу чарівних предметів, які, зазвичай, героям казкових повістей, софійка задіяла лише старовину дерев’яну шафу, спроможну переносити героїню у будь-який час. марина павленко відобразила характерну прикмету сучасності: інтерес підростаючого покоління до історії україни, краєзнавчих пошуків, дослідження старовинних пам’яток архітектури, вивчення свого родоводу. читач «русалоньки із 7-в або прокляття роду кулаківських», глибше пізнає минулу епоху, знайомиться з старовинними традиціями і . софійка — героїня книги «русалонька із 7-в або прокляття роду кулаківських». у повісті вдалося відтворити колоритні типажі сучасних школярів, їхню поведінку, сучасну сленгові говірку. марина павленко відзначила, що прототипом образу софійки стала її старша донька. досить яскраво представлений у книзі образ самовпевненого учня вадима кулаківського, в якому уособлений психологічний портрет сучасного підлітка. незважаючи на матеріальне благополуччя (його батьки-заробітчани надсилають достатньо грошей), він відчуває самітність і безпорадність. софійка, побачивши невідомий бік життя вадима, вирішила йому.
Стоишь ли, смотришь ли с балкона,
деревья ветер гнёт и сам
шалеет от игры, от звона
с размаху хлопающих рам. - инверсия
Клубятся дымы дождевые
по заблиставшей мостовой - эпитет
и над промокшею впервые
зелено-яблочной листвой. - эпитет
От плеска слепну: ливень, снег ли,
не знаю. Громовой удар,
как будто в огненные кегли
чугунный прокатился шар. - сравнение
Уходят боги, громыхая,
стихает горняя игра, - метафора
и вот вся улица пустая —
лист озаренный серебра.
И с неба липою пахнуло - метафора
из первой ямки голубой,
и влажно в памяти скользнуло,
как мы бежали раз с тобой:
твой лепет, завитки сырые,
лучи смеющихся ресниц.
Наш зонтик, капли золотые
на кончиках раскрытых спиц…