Це літо було для мене дуже гарним і цікавим. Я з нетерпінням чекав на канікули, бо ми всією родиною вже запланували подорож Україною на авто. Нам дуже пощастило: у нас багато родичів і в Україні, і за кордоном, тобто у багатьох містах нам не потрібно було шукати готель. Подорож аша тривала майже місяць. Побували ми і на Поділлі, і у Чернигові, і у Києві. Я накупався у теплому Азовському морі у Кирилівці, де живе одна з моїх бабусь. Там мене батьки й залищили на місяць, бо вони повинні були вертатися з відпустки на роботу, а я у місто не хотів. Я допомагав бабусі - як у багатьох людей там, у неї свій міні-готель. І зовсім мені було не важко, а, навпаки, цікаво. Я відчував себе майже дорослим. Коли бабусі говорили, що, мовляв, рано дитині працювати, вона відповідала, що я не дитина, а вже парубок.
Потім я повернувся до міста і провів три тижні до школи там. Зустрівся з друзями і зробив завдання на літо. А там і вересень прийшов.
Как видите в 21 веке остались все жанры, а с появлением телевидения считалось, что оно поглотит все остальные СМИ.. . И как видите этого не случилось, всё будет, как и раньше, возможно в несколько ином проявлении.. . большинство книг будет переведено в электронный и аудио вариант (формат) , что уже происходит, но и обычные книги останутся, пусть даже и минимальном количестве, что позволит сохранить в целости лесные ресурсы.. . и к тому же книга не всегда приравнивается к СМИ, а поэтому одно заменить другим - нереально.. . это всё равно, что мыло заменить сгущёнкой.. . вам бы вначале вопрос корректный задали, прежде чем требовать на него ответ...
Це літо було для мене дуже гарним і цікавим. Я з нетерпінням чекав на канікули, бо ми всією родиною вже запланували подорож Україною на авто. Нам дуже пощастило: у нас багато родичів і в Україні, і за кордоном, тобто у багатьох містах нам не потрібно було шукати готель. Подорож аша тривала майже місяць. Побували ми і на Поділлі, і у Чернигові, і у Києві. Я накупався у теплому Азовському морі у Кирилівці, де живе одна з моїх бабусь. Там мене батьки й залищили на місяць, бо вони повинні були вертатися з відпустки на роботу, а я у місто не хотів. Я допомагав бабусі - як у багатьох людей там, у неї свій міні-готель. І зовсім мені було не важко, а, навпаки, цікаво. Я відчував себе майже дорослим. Коли бабусі говорили, що, мовляв, рано дитині працювати, вона відповідала, що я не дитина, а вже парубок.
Потім я повернувся до міста і провів три тижні до школи там. Зустрівся з друзями і зробив завдання на літо. А там і вересень прийшов.