краткий анализ произведения "Шинель" Н. В. Гоголя.
Объяснение:
Год написания – 1842 г.
История создания – переработка анекдота о мелком чиновнике, который купил ружье, о котором мечтал, затем уронил его в воду и умер с горя.
Жанр – повесть.
Направление – критический реализм.
Основная идея – – указать на бездуховность общества. Слабый и бес человек противопоставляется агрессивному, бездушному миру. Лишь, будучи призраком, он может восстановить справедливость.
Тема – тема «маленького человека», несогласие с отсутствием гуманного отношения в обществе, с общественными порядками, попирающие права и свободы человека.
Проблема – проблема бездушного и сытого мира, выбирающего для себя «козла отпущения», на которого выражается коллективная злость и недовольство. Обращение к читателю, призыв заметить тех, кто слаб, бес и нуждается в защите. Призыв повышать свой духовный уровень - и самому не попадать в ситуацию Башмачкина, и не обижать других.
Композиция – краткая история жизни Акакия Акакиевича, которая от рождения и до смерти представляется тяжелым испытанием, мученическим подвигом.
Объяснение:
Чичикови - діти Башмачкіних. «Маленькі люди» непогано вивчили російське життя і на власному негативному досвіді можуть навчити дітей, як, удаючи «маленьких», насправді ними не бути, тобто стати успішними. Віддаючи малого Павлушу Чичикова до школи, батько дає йому останні настанови: «Гляди ж, Павлушо, учися, не дурій і не байдикуй, а найбільше догоджай учителям і начальникам. Коли будеш догоджати начальникові, то хоч і в науці не вспієш, і хисту Бог не дав, усе ж просунешся і всіх випередиш. З товаришами не водися, вони тебе добра не навчать; а коли вже пішло на те, так водися з тими, котрі багатші, щоб при нагоді мали стати тобі в пригоді...Люди з мертвою совістю дотримуються норм поведінки автоматично, за інерцією. А люди, відверто налаштовані на зло, спритно користуються з того, що у світі мертвих душ їм не загрожує викриття.
Це найбільше непокоїть Гоголя, і саме це означає назва його твору. Однак те, що словосполучення «мертві душі» сприйматиметься як символ російського суспільства, не влаштовувало цензорів, тому вони «уточнили» назву і в такий іб знищили її символічність.