Нещодавно я ознайомився із романом Федора Достоєвського «Злочин і кара». Цей твір вразив мене до глибини душі, він багато чому може навчити.
Головний герой твору Родіон Раскольников живе дуже бідно. Його сестра виходить заміж за лихого чоловіка, якого не кохає, в надії, що він до їй оплатити навчання. Родіона така несправедливість не влаштовує. Він вирішує вбити стару кредиторку, щоб пограбувати її, продати цінні речі, до сестрі й зажити, як нормальна людина. Крім того, він вирішує перевірити, хто він: «тварюка тремтяча» чи «той, хто право має». Родіон зарубує стару жінку сокирою, але разом з нею йому довелося вбити ще й сестру кредиторки, добру жінку Лизавету, яка невчасно прийшла в гості. Родіон переживає страшні душевні муки, він боїться покарання за свій злочин. Він розуміє, що не належить до «вищих людей», тому що потребує людської любові й має почуття. Врешті, Родіон починає ненавидіти себе за слабкодухість. Він розуміє, що вбивство нікому не покращило життя. Його очікування не справдились, і Раскольников зізнається в злочині, за який відбуває покарання в Сибіру.
Таким чином, бачимо, що жодні благі наміри не можуть виправдати страшних вчинків. Головний герой хотів перевірити свої сили, покращити життя родині, а в результаті він позбавив життя двох людей, обрік себе на душевні муки, а його мати, дізнавшись про страшний вчинок сина, померла. Тож виникає питання: чи досягнув Раскольников бажаного? Чи примножив він своїм вчинком добро? Звичайно, ні.
Я переконан, що, якою б злою й жорстокою не була людина, вона має таке ж право на життя, як і всі люди, і ніхто на світі не має права позбавляти її того, що вона має. Адже є люди, які люблять її такою, якою вона є, які дуже горюватимуть за нею. Потрібно всі проблеми й негаразди вирішувати мирним шляхом, досягати бажаного своїми силами, а не за рахунок інших людей, їхнього життя й здоров’я.
Потрібно пам’ятати, що те, що ти зробив, завжди повернеться назад. І якщо тобі не шкода себе, подумай про своїх рідних, батьків, дітей. Як вони перенесуть твій вчинок? Адже для батьків їхня дитина завжди найкраща, вони пишаються нею й хочуть, щоб вона прожила щасливе життя. На мою думку, немає нічого гіршого, ніж розчаровувати тих, хто в тебе вірить. Тому перш ніж зробити щось, подумай, що скажуть тобі твої близькі, як це відобразиться на них. І тоді, можливо, це вбереже тебе від страшних наслідків.
Отже, роман «Злочин і кара» вчить нас тому, що будь-який вчинок має свої наслідки. Завжди потрібно обдумати, що буде після того, як ти зробиш це. Чи готовий ти платити за скоєне? І взагалі, чи варте воно того? Очевидно, ні. Тож пам’ятай, що добро потрібно примножувати лише добром, а зло ніколи не призведе ні до чого хорошого.
Автор в произведении нам представлена антитеза - противопоставление добрых сил злым, сна - действительности. причём грань между этими явлениями так слабо очерчена, что мы не сразу догадываемся о том, что происходит. примером тому является предложение подружек, которые просят героиню светлану загадать « в чистом зеркале стекла».грань между явью и сном стёрта. и это факт усиливает таинственное, мистическое восприятие произведения. а появление мертвого жениха приводит в ужас не только героиню. однако это оптимистическое произведение, которое стоит особняком в творчестве жуковского, так как кончается счастливой развязкой; её фантастика снимается тем, что вмешательство потусторонних сил - явление мертвого жениха - оказывается сном. конец жизнерадостен. по мнению автора, человек не только должен проявлять покорность и смирение, он всё же создан для счастья: о! не знай сих страшных сновты, моя будь вся жизнь её светла,будь веселость, как была,дней её подруга…ишите в ответе здесь
В рассказе писателя А.И.Куприна «Белый пудель» изображена бескорыстная дружба и забота о «братьях наших меньших». Белый пудель по кличке Арто, Мартын Лодыжкин и маленький акробат Серёжа- бродячая труппа циркачей, которые показывали на улицах города цирковые номера, чем и зарабатывали себе на жизнь. Однажды они выступали на даче под названием «Дружба» где жил больной, капризный мальчик Трилли ,который захотел себе Арто. Семья мальчика была богатая и имела возможность предложить любую сумму лишь бы получить пуделя, но Лодыжки и Серёжа не согласились продать Арто, потому что пудель для них был больше, чем друг, а для богатых это всего лишь забавная вещь которую можно купить и продать . После отказа циркачей продать пуделя, они отправились отдыхать, во время отдыха уснули, а дворник богачей украл Арто, обнаружив, что Арто нет, Серёжа отправляется его искать , рискуя жизнью он освобождает пуделя. Это произведение учит ценить верность и дружбу – главные богатства в жизни человека. Можно вспомнить и другое произведение, А.И.Куприна «Куст сирени»главные герои которого – молодой офицер Николай Алмазов и его жена Верочка. Алмазов третий год пытается поступить в Академию генерального штаба. После очередной сдачи экзамена по плану местности, он приходит домой расстроенный и не в духе, так как Оказывается, накануне он сидел над этой работой допоздна, сделал на чертеже местности кляксу и, чтобы скрыть её, нарисовал на месте пятна куст. Все это Алмазов рассказывает своей жене. Верочка не могла видеть мужа в таком состоянии. Поэтому она решается на неблагородный поступок – обмануть профессора, посадить кусты в том месте, где они были на плане мужа. Продав все свои драгоценности , она нанимает рабочих которые за одну ночь исправляют ситуацию . Приехавший на утро профессор с удивлением смотрел на появившийся куст и, в конце концов, зачёл работу Алмазову, решив, что он сам уже стареет. Не смотря на то, что поступок не был благородным, Верочка поступила как настоящий человек по отношению к своему близкому человеку. Все приведенные мной аргументы, основанные на читательском опыте ответить на заданный мною вопрос, книга в жизни человека играет огромную роль. Книга является учителем, учит быть добрее, человечнее , светлее, учит любить и заботиться ответить на многие жизненные вопросы. Именно книга формировать мировоззрение человека
Нещодавно я ознайомився із романом Федора Достоєвського «Злочин і кара». Цей твір вразив мене до глибини душі, він багато чому може навчити.
Головний герой твору Родіон Раскольников живе дуже бідно. Його сестра виходить заміж за лихого чоловіка, якого не кохає, в надії, що він до їй оплатити навчання. Родіона така несправедливість не влаштовує. Він вирішує вбити стару кредиторку, щоб пограбувати її, продати цінні речі, до сестрі й зажити, як нормальна людина. Крім того, він вирішує перевірити, хто він: «тварюка тремтяча» чи «той, хто право має». Родіон зарубує стару жінку сокирою, але разом з нею йому довелося вбити ще й сестру кредиторки, добру жінку Лизавету, яка невчасно прийшла в гості. Родіон переживає страшні душевні муки, він боїться покарання за свій злочин. Він розуміє, що не належить до «вищих людей», тому що потребує людської любові й має почуття. Врешті, Родіон починає ненавидіти себе за слабкодухість. Він розуміє, що вбивство нікому не покращило життя. Його очікування не справдились, і Раскольников зізнається в злочині, за який відбуває покарання в Сибіру.
Таким чином, бачимо, що жодні благі наміри не можуть виправдати страшних вчинків. Головний герой хотів перевірити свої сили, покращити життя родині, а в результаті він позбавив життя двох людей, обрік себе на душевні муки, а його мати, дізнавшись про страшний вчинок сина, померла. Тож виникає питання: чи досягнув Раскольников бажаного? Чи примножив він своїм вчинком добро? Звичайно, ні.
Я переконан, що, якою б злою й жорстокою не була людина, вона має таке ж право на життя, як і всі люди, і ніхто на світі не має права позбавляти її того, що вона має. Адже є люди, які люблять її такою, якою вона є, які дуже горюватимуть за нею. Потрібно всі проблеми й негаразди вирішувати мирним шляхом, досягати бажаного своїми силами, а не за рахунок інших людей, їхнього життя й здоров’я.
Потрібно пам’ятати, що те, що ти зробив, завжди повернеться назад. І якщо тобі не шкода себе, подумай про своїх рідних, батьків, дітей. Як вони перенесуть твій вчинок? Адже для батьків їхня дитина завжди найкраща, вони пишаються нею й хочуть, щоб вона прожила щасливе життя. На мою думку, немає нічого гіршого, ніж розчаровувати тих, хто в тебе вірить. Тому перш ніж зробити щось, подумай, що скажуть тобі твої близькі, як це відобразиться на них. І тоді, можливо, це вбереже тебе від страшних наслідків.
Отже, роман «Злочин і кара» вчить нас тому, що будь-який вчинок має свої наслідки. Завжди потрібно обдумати, що буде після того, як ти зробиш це. Чи готовий ти платити за скоєне? І взагалі, чи варте воно того? Очевидно, ні. Тож пам’ятай, що добро потрібно примножувати лише добром, а зло ніколи не призведе ні до чого хорошого.
Объяснение: