ІІ. Охарактеризуйте героя по отрывку, назовите не менее 3х качеств (9 б.) 1) Простакова - Г-жа Простакова (Тришке). А ты, скот, подойди поближе. Не говорила ль я тебе, воровская харя, чтоб ты кафтан пустил шире. Дитя, первое, растет; другое, дитя и без узкого кафтана деликатного сложения. Скажи, болван, чем ты оправдаешься? Тришка. Да ведь я, сударыня, учился самоучкой. Я тогда же вам докладывал: ну, да извольте отдавать портному. Г-жа Простакова. Так разве необходимо надобно быть портным, чтобы уметь сшить кафтан хорошенько. Экое скотское рассуждение! 2) Скотинин- Скотинин. Изволь, сестрица, поучу вас, поучу, лишь жените меня на Софьюшке. Г-жа Простакова. Неужели тебе эта девчонка так понравилась? Скотинин. Нет, мне нравится не девчонка. Простаков. Так по соседству ее деревеньки? Скотинин. И не деревеньки, а то, что в деревеньках-то ее водится и до чего моя смертная охота. Г-жа Простакова. До чего же, братец?
Патріотизм - це одна із ланок людського характеру. він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. тоді мета патріота стає метою усього народу. патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям. та нажаль у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. багато людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають презирати сучасну державу. і дух патріотизму в їхніх серцях починає повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. дух патріотизму починає перетворюватись на інший дух - дух презирства. з країни виїзджає багато людей, юнаки шукають собі "білого білета", щоб не іти в армію, а дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим вогником. жаль терзає мою душу, коли проходжусь по звичайному українському місту, де значна частина населення навіть не знає української мови, а говорить на чужому всім наборі слів із різних мов, який ми називаємо суржиком. українська культура зайшла в тупик із якого не може знайти виходу. українські патріоти, яких так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б! тоді, коли кожен українець запалить у своїй душі вогник патріота, весь народ понесе його у своїй дорозі. патріотизм кожного із нас, любов до ближнього і до країни повели б державу вперед. та не
