Епоха Відродження прийшла на зміну Середньовіччю, надавши потужного імпульсу подальшому розвитку культури. Відродження розпочалося в Італії у XIV ст., а потім поширилося в багатьох країнах Західної і Східної Європи: у Франції, Німеччині, Нідерландах, Польщі (кінець XV — початок XVI ст.), в Англії, Іспанії, Чехії (середина XVI — початок XVII ст.). 2. Чому нова історична доба дістала таку назву? .?. Як гуманісти доби Відродження ставилися до релігії?
2. Яку роль у духовному житті Європи доби Відродження відіграло винайдення книгодрукування?
У середині XV століття німець Йоганн Гутенберг винайшов б друкування книг. Писане слово перестало бути монополією вузького кола багатіїв і стало доступним широкому загалу.
3. Як у мистецтві відбилася закоханість митців Відродження у земне життя?
Нове мистецтво набуло світського життя. В живописі з’являються нові теми, не пов’язані з церквою; малярі залюбки малюють обличчя мирян — містян, учених, людей мистецтва, представників знаті. На зламі XV—XVI ст. жили і творили геніальні італійські художники Рафаель Санті, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонарроті. В їхньому мистецтві людина постає сповненою почуття власної гідності, гордості. Мотив покори, схиляння перед долею та страждання у них притишується, а то й зовсім зникає.
Зодчі починають дбати про красу не лише церковних, а й звичайних, бюргерських будинків. Похмурі замки середньовіччя поступаються місцем просторим палацам, заповненим повітрям та світлом, прикрашеним розписами та скульптурами. В Парижі в цей час зводиться королівський палац Лувр, в Італії — чудові палаццо римської знаті. Народжується світська музика. В стінах венеціанського собору святого Марка звучить інструментальний концерт, побудований на танцювальних та пісенних мелодіях простого люду.
4. Якою постає людина зі сторінок літературних творів Ренесансу?
У своїх творах письменники Ренесансу, сприйнявши ідеали гуманізму, зображували людину не як грішну і низьку істоту, а як прекрасне і досконале створіння. Особливо це позначилось на жіночих образах. Жінка в цю епоху зображена рівнею з чоловіками, а іноді навіть такою, що перевищує їх. В епоху Ренесансу людина відкрила для себе незнану до цього радість самостійно вирішувати свою долю, ставити перед собою мету і прямувати до неї. На цьому шляху на неї чекала небезпека трагічних помилок. Але відмовитися від цієї свободи людина вже не могла і не хотіла. Трагізм існування — характерна риса європейської культури, що робить її несхожою на культуру Сходу.
5. Яку роль у сонетах Петрарки відіграють описи природи?
У сонетах Петрарки багато пейзажних замальовок, які є тлом до розкриття почуттів ліричного героя Поет благословляє день і рік, коли його навіки сп’янила краса коханої, називає щасливими квіти і трави, що прим’яті слідами чудових ніжок, відмовляється від усієї земної краси, адже кохана назавжди покинула цей світ.
6. Чому «Декамерон» Боккаччо не визнавався його сучасниками?
Читачам, сучасникам Боккаччо, «Декамерон» здавався задовгим, а тому нудним. Та ще й героями твору були прості люди з їхніми болями і сподіваннями, радощами і горем.
7. Чому твір Сервантеса «Дон Кіхот» називають «романом великої дороги»?
Дон Кіхот, начитавшись лицарських романів і вирішивши повторити подвиги героїв, вирушає у мандри дорогами Іспанії. У цій важкій і довгій подорожі на нього чекають пригоди, зустрічі з різними людьми. Значна частина роману — це нескінченна подорож героя, боротьба зі злом, утвердження принципів лицарства.
он вырос не-мой и могучий, как дерево растет на плодородной земле…
глаза жадно и прямо устремились вперед.
Впрочем, – толкуют мужики, – его же сча-стье, что ему ненадобеть бабья; а собака – на что ему собака? к нему на
двор вора селом не зата-щишь!