ответ:Однією з величніших робіт цього поета є поема “Ілліада”. В ній описуєтся завоювання величного міста Трої, причиною якого було викрадення царевичем Парісом найрекраснішу жінку тих часів Олену-дружину царя Спарти Менелая. Також слід сказати, що це все відбулося за участі бога Зевса, який хотів знищити людей. У поемі присутні два величних воїни Гектор і Ахілл, вони відомі своїм мастерством, умінням бути кращими за всіх.
Найбільше мене вразив Гектор, який незважаючи на смертельний знак веде людей і руйнує все на свому шляху, щоб завовати аорожі землі. Одним із славних подвигів цього чоловіка було те, що він подолав Ахейський вал, саме це принесло йому славу. У творі атор розповідає нам про силу Гектора, описує його, як бога війни який зійшов на землю і нема йому рівних. Незважаючи на прохання дружини Андромахи Гектор відправляється на бій, який міг бути останнім для нього але це був бій честі.
Кульмінацйним моментом поеми стала битва Ахіллеса з Гектором. Це був найважчий і найстрасніший бій за все його життя, оскільки супротивник непоступався йому у своїй силі, вмінні оцінювати ситуацію і свому мастерстві. Обидва герої жаждать перемоги і вони ладні на все щоб дістати її. В розгар битви Гектор отримує смертельне поранення але в останні миті свого життя чоловік думає про свою сім”ю, батьків, кохану Андромаху і маленького сина. Незважаючи на те, що Ахілл переміг Гектора весь Давньо-Грецький народ уй ого силу і непереможнсть. Автор показує нам Ахілла з позитивної сторони, його вміння співчуати, а саме це було рідкісним явищем у той час
Я думаю, що саме Гектор заслуговує бути кращим у цій поемі, хоча його спідкала погана доля , я більш схаляюся саме до нього , оскільки він є прикладом мужності і честі , а у нас час цього так мало.
Не стану описывать нашего похода и окончания войны. Скажу коротко, что бедствие доходило до крайности. Мы проходили через селения, разоренные бунтовщиками, и поневоле отбирали у бедных жителей то, что успели они Правление было повсюду прекращено: помещики укрывались по лесам. Шайки разбойников злодействовали повсюду; начальники отдельных отрядов самовластно наказывали и миловали; состояние всего обширного края, где свирепствовал пожар, было ужасно.. . Не приведи бог видеть русский бунт, бессмысленный и беспощадный!
Пугачев бежал, преследуемый Иваном Ивановичем Михельсоном. Вскоре узнали мы о совершенном его разбитии. Наконец Зурин получил известие о поимке самозванца, а вместе с тем и повеление остановиться. Война была кончена. Наконец мне можно было ехать к моим родителям! Мысль их обнять, увидеть Марью Ивановну, от которой не имел я никакого известия, одушевляла меня восторгом. Я прыгал как ребенок. Зурин смеялся и говорил, пожимая плечами: "Нет, тебе не сдобровать! Женишься -- ни за что пропадешь! "
Но между тем странное чувство отравляло мою радость: мысль о злодее, обрызганном кровию стольких невинных жертв, и о казни, его ожидающей, тревожила меня поневоле: "Емеля, Емеля! --думал я с досадою; -- зачем не наткнулся ты на штык или не подвернулся под картечь? Лучше ничего не мог бы ты придумать". Что прикажете делать? Мысль о нем неразлучна была во мне с мыслию о пощаде, данной мне им в одну из ужасных минут его жизни, и об избавлении моей невесты из рук гнусного Швабрина.