Звісно ненависть і призирство не потрібні. Ці людські якості завдають тільки шкоди. Але давайте пороздумаємо чому ці якості не потрібні.
Коли людина призирає якусь іншу людину то людина яку призирають стає замкнутою у собі, стає сірою мишкою. У цих людей в душі з'являється ненависть до людини що призирає її. Якщо людину боїться свого задіру, то це буде пасивне ненависть, тобто людина буде когось ненавидіти, але тримати це у собі. Або у людини буде активна ненависть до свого призирника, тобто вони будуть битися обзивати друг друга та все подібне.
Якби кожна людина стала хоть трохи добрішою до інших, то наш світ змінився б на краще. Я вважаю що у нашому світі немає містять призирству та ненависті!
Звісно ненависть і призирство не потрібні. Ці людські якості завдають тільки шкоди. Але давайте пороздумаємо чому ці якості не потрібні. Давайте подумаємо.
Коли людина призирає якусь іншу людину то людина яку призирають стає замкнутою у собі, стає сірою мишкою. У цих людей в душі з'являється ненависть до людини що призирає її. Якщо людину боїться свого задіру, то це буде пасивне ненависть, тобто людина буде когось ненавидіти, але тримати це у собі. Або у людини буде активна ненависть до свого призирника, тобто вони будуть битися обзивати друг друга та все подібне.
Якби кожна людина стала хоть трохи добрішою до інших, то наш світ змінився б на краще. Я вважаю що у нашому світі немає містять призирству та ненависті!
Пустельник, який у творі «Місце для дракона» став наставником та вчителем дракона, є мудрою, доброю, щирою людиною. Напевно, через ці риси йому важко було жити серед інших людей, тому він обрав життя на самоті.
Пустельник дуже цінував спілкування з драконом Грицьком, ставився до нього по-батьківському, навіть називав синком. Він до останнього дня свого життя був відданий цій незвичній дружбі. Проте, на жаль, пустельникові не вистачило мудрості, щоб врятувати невинного дракона. Причина цього полягає в тому, що він не став перешкоджати спілкуванню Грицька з князем і встановленню з ним дружніх відносин. Хоча дружніми вони були лише доти, доки князь не добився своєї підлої мети.
Объяснение: