ученые-филологи братья гримм записывали сказки от народных сказителей, сознательно стремясь сохранить народный дух и народный язык. позднее они лишь обработали услышанные и записанные народные варианты, придав им форму. поэтому сказки ученых можно рассматривать как обработанные варианты народных сказок. с сказками подобную работу провели известнейший фольклорист александр николаевич афанасьев и позднее писатель алексей николаевич толстой.
сказки братьев гримм были опубликованы в 10–20-х годах хiх века, т. е. раньше, чем сказка пушкина (1833 сходство между двумя сказками большое, поэтому можно предположить, что пушкин был знаком с вариантом сказки.
учитель может также рассказать учащимся об интересе пушкина к народным песням, сказкам, преданиям, к родной страны, который появился с самых ранних лет поэта и проходил через все его творчество.
много времени александр сергеевич отдавал собиранию и изучению архивов и материалов о великих деятелях – петре i, пугачеве, борисе годунове. в своих произведениях пушкин прославлял не только великих царей и полководцев, но гордился и народом, его талантливыми и простыми людьми. в своем селе михайловском он, переодевшись в крестьянский наряд, частенько смешивался на ярмарках с народной толпой, подпевал нищим слепцам, прислушивался к меткому народному слову.
вспомним, какую трогательную привязанность испытывал пушкин к своей няне арине родионовне, крепостной крестьянке, которую он воспел в своих стихах, называя ласково и нежно «доброй подружкой», «голубкой дряхлой».
именно она рассказывала александру сергеевичу народные сказки, о которых он написал: «вечером слушаю сказки – и тем недостатки проклятого своего воспитания. что за прелесть эти сказки! каждая есть поэма! » пушкин создал пять замечательных сказок, «пропитанных» « духом». а еще раньше он написал свое знаменитое «лукоморье» – пролог к поэме «руслан и людмила», в котором удивительным образом переплелись известные сюжеты сказок. вспомним с детства знакомые строчки: « чудеса: там леший бродит…».
“Таємниця козацької шаблі” – цікава повість, герої якої шукали втрачену шаблю-реліквію, цінну річ, але вони і не підозрювали, що вже мали певні багатства: гордість за своїх предків, пошану до історичного минулого, любов до України. “Таємниця козацької шаблі” аналіз твору до підготувати літературний паспорт.
“Таємниця козацької шаблі” аналіз (паспорт твору)
Автор – Зірка Мензатюк
Рік написання – 2006
Жанр. Пригодницька, детективна повість
Тема “Таємниця козацької шаблі”: зображення подорожі сім’ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; опис небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі; шалені перегони, небезпечна, сповнена містики і захвату мандрівка замками України у пошуках коз ацької шаблі.
Ідея “Таємниця козацької шаблі”: утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до пам’яток історії та культури; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті; уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму.
Головні герої “Таємниця козацької шаблі”:
дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка;
легкова машина на ім’я Машка;
дядько Богдан (історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік);
національно свідомий, дуже патріотично налаштований привид;
пластуни зі Львова Северин та Василь;
родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син — молодий, чепурний чортик Антип;
«Добірне товариство», яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком; миршавий, дебелий.
“Таємниця козацької шаблі” сюжет і композиція
– Зав’язка. У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Де шукати реліквію привид пояснив жестами. Сім’я Руснаків на машині Машці вирушають на пошуки реліквії.
– Розвиток дій. У пошуках шаблі: від замку діі замку з небезпечними пригодами
– Кульмінація. Разом із пластунами Северином та Василем Наталці вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Зустріч всіх героїв у Хотинській фортеці. Намагання Миршавого продати шаблю Дебелому. Наступ привидів.
– Розв’язка. Миршавий віддає шаблю Наталчиній матері. Наталочка отримує відзнаку пластунських вмілостей.
– Епілог – шабля в руках актора козака Андрія під час виконання вистави «Запорожець за Дунаєм»
Географічний маршрут подорожі сім’ї Руснаків: Київ → Дубно (Дубенський замок) → Тараканівський форт → Берестечко (Козацькі Могили) → Підгірці (Підгорецький замок) → Олесько (Олеський замок) → Кам’янець-Подільський (Кам’янець-Подільська фортеця) → Хотин (Хотинська фортеця)
“Таємниця козацької шаблі” реальне та фантастичне в повісті
Реальне:
врятовування української реліквії,
історичні місця та історичні події
герої (родина Руснаків), знайомі та друзі Наталки (пластуни зі Львова),
Миршавий і Дебелий
Фантастичне:
привид, патріотично налаштований
чорти, відьми та відьмаки (як їх називали “добірне товариство”)
Родина Антипка (національно несвідомих чортів)
чарівна машина
пан Щуровський (козак Щур)
Додатково:
"Таємниця козацької шаблі" короткий зміст
"Таємниця козацької шаблі" скорочено Зірка Мензатюк
"Таємниця козацької шаблі" характеристика героїв