Уявіть собі майбутнє, де розквітають технологічні досягнення, і кожен крок у цьому світі супроводжується інноваціями та чарівними відкриттями. Це майбутнє Айзека Азімова, автора, який вирішив спуститися на паперові сторінки, щоб прокладати шлях до наших найсміливіших мрій.
Хоча деякі люди можуть вважати його видатним письменником фантастики, сам Айзек Азімов ніколи не вважав себе пророком. Замість цього, він відображав у своїх творах розумні поступки, можливі наукові досягнення та соціальні перетворення, які могли б привести до нового етапу еволюції людства.
Жити в майбутньому Айзека Азімова означає бути справжнім дослідником, готовим заглиблюватися в незвідані простори існування. В цьому світі люди освоїли космос, розширили свої знання і вміння завдяки великим розумовим мережам та штучному інтелекту, а також добилися синергії між людством та технологіями.
Технологічний прогрес дав людям можливість вирішувати глобальні проблеми, такі як екологічні кризи, голод і хвороби. Медична наука здатна вилікувати навіть найскладніші хвороби, а робототехніка забезпечує зручне життя, звільняючи людей від рутинних обов'язків. Залізничний транспорт та автівки минають свої межі шляхом використання швидкісних підвіски, а повітряний транспорт стає нормою, забезпечуючи швидкісті.
Супярэчлiвасць характару Тулягi у камедыi Кандрата Крапiвы "Хто смяецца апошнiм".
У камедыi Кандрат Крапiва (К. К. ) ставiць i вырашае праблему духоунага выпрамлення i аднаулення чалавека ва умовах сацыяльнага грамадства на вобразе Тулягi. Драматург паказвае, што Туляга -- чалавек крыштальнай сумленнасцi, але вялiкi баязлiвец. Калi Гарлахвацкi перыядычна запалохваючы i шантажыруючы, спрабуе схiлiць на несумленны шлях Тулягу, ен адважваецца зауважыць нахабнiку, што пiсаць навуковую працу для iншых -- учынак несумленны, дрэнны. I няхай сабе пярэчанне Тулягi вельмi нясмелае, але сам факт, што да смерцi запалоханны чалавек усе ж адважваецца на гэта, з'яуляецца сведчаннем яго высакароднасцi, маральнай чысцiнi. Бессаромнасць Гарлахвацкага вельмi узрушыла i абурыла Тулягу, але ен пакуль што не адважваецца каму-небудзь расказаць усе, бо не упэунены у сваей праваце. К. знарок ставiць Тулягу у недарэчныя, смешныя сiтуацыi, каб найбольш моцна ударыць па баязлiвасцi Тулягi. Туляга лiчыць свае становiшча трагiчным, з якога няма выйсця, i трацiць спакой i сон. Гэта усе можна прасачыць у сцене, дзе Туляга з рознымi агаворкамi расказвае Левановiчу пра усе сваi няшчасцi. Адчуушы сяброускую падтрымку Веры, Чарнавуса i iншых супрацоунiкау iнсцiтута, Туляга пачынае разумець безпадстаунасць свайго страху. Ен узяуся пiсаць для Гарлахвацкага працу пад выглядам таго бездапаможнага запалоханага Тулягi, якiм дырэктар яго бачыу. Але пры гэтым думае: "Цяпер жа я табе напiшу навуковую працу! Насмяяуся ты з мяне, абняславiу перад людзьмi, пасмяюся ж i я з табе". У яго нараджаецца вялiкi гнеу да праудзiсвета, нахабнiка i кар'ерыста, рашучасць абавязкова яго выкрыць, адпомсцiць за тое зняважанне, крыуду, якiя цярпеу Туляга ад дырэктара. У канцы п'есы адбываецца духоунае аднауленне i перараджэнне Тулягi, яго радасць, гордасць ад здзейсненага i поунае выкрыцце невуцтва Гарлахвацкага. Туляга канчаткова пераадольвае сваю безгрунтоуную баязлiвасць i становiцца нармальным чалавекам, гатовым змагацца з такiмi людзьмi, як Гарлахвацкi.
Мне понравилось произведение "конь с розовой гривой". этот рассказ учит доброте, честности. мальчик мечтал, чтобы ему купили эту сладость, и когда бабушка попросила его сходить в лес за земляникой, он пошел. но леонтьеские , хитрые, корыстные, съели все ягоды, которые он собрал. в конечном итоге он решился обмануть свою бабушку, не осознавая, к чему может его обман. но после мальчик искренне раскаился и ему было стыдно. этот рассказ также учит осознанию и анализу своих ошибок - раскаинью. поэтому он заслужил долгожданного коня с розовой гривой!
Уявіть собі майбутнє, де розквітають технологічні досягнення, і кожен крок у цьому світі супроводжується інноваціями та чарівними відкриттями. Це майбутнє Айзека Азімова, автора, який вирішив спуститися на паперові сторінки, щоб прокладати шлях до наших найсміливіших мрій.
Хоча деякі люди можуть вважати його видатним письменником фантастики, сам Айзек Азімов ніколи не вважав себе пророком. Замість цього, він відображав у своїх творах розумні поступки, можливі наукові досягнення та соціальні перетворення, які могли б привести до нового етапу еволюції людства.
Жити в майбутньому Айзека Азімова означає бути справжнім дослідником, готовим заглиблюватися в незвідані простори існування. В цьому світі люди освоїли космос, розширили свої знання і вміння завдяки великим розумовим мережам та штучному інтелекту, а також добилися синергії між людством та технологіями.
Технологічний прогрес дав людям можливість вирішувати глобальні проблеми, такі як екологічні кризи, голод і хвороби. Медична наука здатна вилікувати навіть найскладніші хвороби, а робототехніка забезпечує зручне життя, звільняючи людей від рутинних обов'язків. Залізничний транспорт та автівки минають свої межі шляхом використання швидкісних підвіски, а повітряний транспорт стає нормою, забезпечуючи швидкісті.
Объяснение: