Сказ-это повествование в особой форме,о реальных событиях и героях.Ведётся от лица рассказчика,в особой речевой манере.Сказы бывают авторскими и народными,опираются на фольклор,легенды и предания.
Сказка-это жанр устного народного творчества,с вымышленным сюжетом и волшебными героями,со счастливым концом,поучением.В сказках есть присказка,зачин,концовка,добро побеждает зло,а главный герой проходит испытания.
Виды сказок:
-волшебная;
-бытовая;
-сказки о животных.
Сказки делятся на авторские и народные,которые не имеют автора.
Авторская сказка-это литературное произведения,написанное в стихах или прозе,с волшебным вымышленным сюжетом,связанным с фольклором,где всегда счастливый конец.
Выводы:
-Сказ похож на сказку тем,что есть волшебство,чудесные превращения,говорящие животные,вымышленные существа,язык повествования особенный,есть повторы, концовка,бывает авторским и народным.Сказы и сказки могут быть народными и авторскими ,иметь устную и письменную повествовательную форму.
-Сказ отличается тем ,что нет зачина,есть реальные персонажи,добро не всегда побеждает зло,не всегда счастливый конец,места действия не вымышленное,а определённое,есть образ рассказчика и нет чёткого деления на добрых и злых героев,как в сказке.
Багато цікавих та повчальних ми читали на уроках української літератури. Та найбільше з усіх мене вразив "Федько-халамидник" Володимира Винниченка.
Головний герой - хлопець з бідної сім'ї на ім'я Федько. Його батько працює на Друкарні. Мені подобається його чесність та відвертість. Він знає, якою має бути справжня дружба. Цьому його навчив батько. Звісно, він робить немало шкоди своїм сусідам (і не тільки). Але хто не був халамидником у дитинстві?!.
Інший хлопчик, Толя, це син господарки будинку, в якому мешкає Федько з батьками. Толя хоче бути схожим на Федька, та все одно, залишається злим, хитрим та підступним. Він неймовірно заздрісний малий. Толя стає винуватцем трагічної загибелі Федька. Не дивлячись на те, що Федько врятував йому життя та брав його провину на себе, Толя не шкодує втраті. Уявіть, ця страшна подія не міняє хлопця на краще він грається - під час похорон Федька чижиком, якого виграв і забрав у Федчиної матусі. Автор майстерно зобразив головних
героїв та події твору. Настільки майстерно, що я ледь втримав сльози, читаючи книжку.
Тепер я хочу дізнатися, які ще твори є у Володимира Винниченка і обов'язково прочитаю їх. А всім тим, хто ще не знайомий з "Федьком-халамидником" - я раджу зробити обов'язково це.