Лев Толстой — признанный мастер создания психологических образов. В каждом случае писатель руководствуется принципом: «Кто больше человек?», живет ли его герой настоящей жизнью или лишен нравственного начала и духовно мертв.
В произведениях Толстого все герои показаны в эволюции характеров. Женские образы несколько схематичны, но в этом проявилось веками сложившееся отношение к женщине. В дворянском обществе у женщины была единственная задача — рожать детей, умножать класс дворян. Девушка сначала была красивой куклой, которую держали взаперти до замужества, потом ее ждали насильственный брак по сговору родителей, балы, светские сплетни, быстрая старость и смерть. Толстой пытается проникнуть в духовный мир своих героинь, показать взросление души, переживания, радости и скорби их жизни.
Наиболее яркий и живой образ в романе — это Наташа Ростова, изображенная с огромной симпатией автора. Лев Толстой заставляет и читателей любоваться пылкой, порывистой, веселой, очаровательной девушкой. Наташа появляется в романе на полутора тысячах страниц, а жизнь ее прослеживается на протяжении пятнадцати лет. Впервые она показывается в книге в возрасте тринадцати лет, когда девочка-подросток превращается в девушку. Это одухотворенная натура, полная жаждой счастья.
Объяснение:
удачи
Жил на свете злобный тролль, который видел весь мир в волшебном зеркале, которое искажало все доброе и прекрасное. Однажды это зеркало разбилось, а осколки разлетелись по миру и попали в глаза и сердца людей. И от этого люди становились злыми и холодными. Один из осколков попал в глаз Каю, он перестал любить Герду и бабушку, захотел новой прекрасной жизни, и его забрала в свои покои Снежная Королева, чтобы сделать своим преемником.
Герда пошла на выручку брату, по дороге ей пришлось встретить множество испытаний и трудностей, но и много хороших людей, которых волновала ее история, и они с радостью отважной девочке. Она все вынесла и на Далеком Севере в ледяном дворце нашла Кая и своей любовью смогла растопить его сердце и вернуть мальчика к людям.
Объяснение:
Самое краткое.
Відповідь:Оповідання Д. Красицького та картина Т. Шевченка демонструють красу та трагічну сутність природи, які можуть викликати різні враження в людині. Обидва твори описують нічні краєвиди, де відчуття одинокості та дивовижі змішуються з тривогою та страхом перед невідомим.У оповіданні Д. Красицького "Собаче серце" головний герой Шарик переживає глибокі зміни у своїй поведінці після того, як йому зробили операцію та вставили людський мозок. Однак, попри ці зміни, Шарик все ще залишається одинокою створінкою у великому місті. Хоча він тепер може спілкуватися з людьми, йому важко знайти своє місце в соціумі. В оповіданні видно, як важко буває змінити своє становище у житті та пристосуватися до нових реалій.Картина Т. Шевченка "Місячна ніч на Кос-Аралі" відображає глибоке відчуття одинокості в нічному пустелі. Тут ми бачимо сильний контраст між темним небом та світлом місяця, що створює ефект мрійливості та втіхи. Проте, навколо цього красивого краєвиду ми бачимо безжиттєву пустелю, де ніхто не може вижити без води та інших ресурсів. Ця картина нагадує нам про важливість бережливого ставлення до природних ресурсів та навколишнього середовища.Отже, обидва твори демонструють важливість взаємодії між людськими індивідуальними відчуттями та навколишнім середовищем.