Кого я вважаю героєм України
Наші Воїни — Це наші герої України! Вони дуже сильні,добрі,красиві та талановиті. З ними я почуваю комфортно. Кожен день наші війська захищають нас, і нашу Україну! Я вірю, що з ними все буде добре, щоб вони жили довго і щасливо.
Ще я допомагаю нашим героям: пересилаю їжі, одяг, речі які їм треба, та саме головне.. Гроші! Вони не заслуговують вмирати..
Я і моя сімʼя хочуть щоб бистріше закінчилась війна, щоб усе було гаразд) Я, і не тільки я вважаю героєм України наших воїнів.
———————————————————————————————————————
Сможешь дальше сама придумать? больше ничего в голову не влезает
Сравнение / «Будто на часах» / ждет каждую минуту появление воспитанника
Метафора / «Медлят поминутно спицы в твоих наморщеных руках». / няня перестает вязать, потому что ее мысли уносятся к воспитаннику, которого нет рядом
Мерафрра / «Тоска, пречувствие, заботы теснят твою всечасно грудь» / Няня переживает, волнуется
Эпитет / «Забытые ворота» / няня ждет когда в воротах появится Пушкин.
Эпитеты / «Чёрный отдалённый путь» / Няня смотрит на дорогу,по которой должен прийти поэт
Повторы / «Давно, давно ты ждёшь меня» / Долгое ожидание встречи.
Объяснение:
Андрий – младший сын Тараса Бульбы. Он вместе со своим старшим братом Остапом окончил Киевскую бурсу, где учился охотно, без напряжения, мечтал о подвигах и сражениях. Он был изобретательнее, чем его брат, умел увёртываться от наказания.
В отличие от Остапа Андрий был более привязан к мирной жизни, полной разнообразных наслаждений. С самой ранней юности он начал ощущать «потребность любви». Именно любовь заставляет Андрия совершить преступление, перейти на сторону врага. Для него воплощением любви становиться прекрасная панночка: «Кто сказал, что моя отчизна Украина? Кто дал мне её в отчизны? Отчизна есть то, чего ищет душа наша, что милее для неё всего. Отчизна моя – ты!... и всё, что ни есть, продам, отдам, погублю за такую отчизну!» Андрий готов был служить паночке до последней капли крови. Из - за любви козак предаёт свою отчизну: «А что мне отец, товарищи и отчизна? Так если ж так, вот что: нет у меня никого! Никого, никого!». Андрий отказался от своей родины, от верности своему народу, от отца и брата.
Україна пройшла через багато випробувань, і її історія наповнена іменами людей, які виявляли героїзм та самопожертвування. Серед них - військові, політики, громадські діячі, науковці, культурні лідери та прості люди.
Незалежність України належить спочатку тим, хто був в змозі вирішити складні та відповідальні питання, що виникали перед країною на початку 1990-х років. Герої цього періоду - В'ячеслав Чорновіл, Леонід Кравчук, Леонід Кучма та інші. Вони зуміли керувати країною в нелегкі часи та довести її до радикально нового етапу розвитку.
Під час Майдану героями стали всі, хто вийшов на вулиці, щоб виразити свою позицію та захистити свої права. Українці на всіх кутках країни приєдналися до духовної єдності, щоб захистити свої інтереси та визначити майбутнє країни. Героями стали борці за правду та справедливість - Сергій Нігоян, Сергій Нігоян, Юрій Вербицький, Василь Вороновський, В'ячеслав Чорновіл, Любомир Гузар та інші.
Під час війни на Донбасі героями стали бійці АТО, що захищали Україну від агресії інших держав, а також багатьох мирних жителів, які виявляли солідарність та підтримку. Такими героями є Надія Савченко, Андрій Парубій, Володимир Гройсман, Андрій Білецький, Сергій Стерненко та інші.
Таким чином, героями України можна вважати людей, які віддають своє життя заради інших, ставлять інтереси країни та громади на перше місце, беруть відповідальність за свої дії та відкриті на принципи справедливості та інклюзивності