Написати цей лист для мене особливий момент, оскільки пройшло багато часу з моменту, коли ми були разом і зустрічалися. Дорослішаючи і переживаючи свою власну дорослу дорогу, я все більше розумію, як важливо мати сім'ю, як важливо пам'ятати і піклуватися один про одного.
Спогади про наші минулі спільні моменти часто з'являються у моїй пам'яті. Я згадую наші розмови, теплі обійми, посмішки та поради, які ви мені давали. Ваша любов і підтримка завжди були для мене незамінними. Але ви були праві, коли казали, що доросле життя має свої виклики і випробування.
Я хочу поділитися з вами своїми успіхами і досягненнями, розповісти про свої мрії та амбіції. Я росту як особистість і стараюся знайти своє місце в цьому світі. Також хотів би почути про ваші новини, як ви проводите свої дні, які цілі ви преслідуєте і чим займаєтеся.
Хоча ми можемо бути в розлуці просторово, ваша присутність завжди залишається в моєму серці. Я ціную всі моменти, які ми проводили разом і вірю, що ще багато прекрасних моментів нас чекає у майбутньому.
Батьки, я скучаю за вами і дуже хочу знову побачитися з вами. Нехай цей лист буде початком нового етапу нашого спілкування і злиття наших сердець. Я вірю, що наший родинний зв'язок назавжди залишиться міцним і непохитним.
Зачем нужно охранять родной край и богатства природы? а беречь флору и фауну? этим вопросом всегда задавались философы, писатели, поэты, публицисты. в природе все мудро продумано и устроено, всяк должен заниматься своим делом, и в этой мудрости - высшая справедливость жизни. как же много человек узнает о своем собственном "я" общаясь с природой! что же.. во-первых, природа обеспечивает все человечество продуктами питания. зеленеющие леса обогащают воздух кислородом, животные служат людям хорошую службу. в природе нет ничего бесполезного. а как же не упомянуть птиц с их замечательным пением, которым невозможно не восхищаться. цветы, разнообразие красок - все это дано нам природой. она окружает нас, жизнь всегда будет жива если благоденствуют леса, поля, луга, реки. люди не могут жить без всего этого - без свежей зелени, чистой воды, легкого ветерка, солнечных лучей, ласки животных и заливистой трели птиц. поэтому нужно защищать, оберегать все, что дано нам матушкой-природой, сохранять доброту, не бросать тех, за кого мы в ответе и бороться за человечность на этой земле.
Рассказ астафьева «конь с розовой гривой» повествует об одном эпизоде из детства мальчика. рассказ заставляет улыбнуться над проделкой главного героя и одновременно оценить замечательный урок, который преподала бабушка своему внуку. маленький мальчик отправляется собирать землянику, и бабушка обещает ему за это пряничного коня с розовой гривой. для тяжелого полуголодного времени такой подарок просто великолепен. но мальчишка попадает под влияние своих друзей, которые свои ягоды и его «в жадности» . но за то, что ягоды так и не были собраны, последует суровое наказание от бабушки. и мальчишка решается на мошенничество — он набирает в туесок травы, а сверху закрывает ее . мальчик хочет утром признаться бабушке, но не успевает. и она уезжает в город, чтобы продать там ягоды. мальчик боится разоблачения, и после возвращения бабушки он даже не хочет идти домой. но потом возвратиться все-таки приходится. как стыдно ему слышать сердитую бабушку, которая уже рассказала всем вокруг о его мошенничестве! мальчик просит прощения и получает от бабушки того самого пряничного коня с розовой гривой. бабушка преподала своему внуку хороший урок и сказала: «бери, бери, чего смотришь? глядишь, зато еще когда обманешь бабушку… » и действительно, автор говорит: «сколько лет с тех пор прошло! сколько событий минуло! а я все не могу забыть бабушкиного пряника — того дивного коня с розовой гривой»
Дорогі батьки,
Написати цей лист для мене особливий момент, оскільки пройшло багато часу з моменту, коли ми були разом і зустрічалися. Дорослішаючи і переживаючи свою власну дорослу дорогу, я все більше розумію, як важливо мати сім'ю, як важливо пам'ятати і піклуватися один про одного.
Спогади про наші минулі спільні моменти часто з'являються у моїй пам'яті. Я згадую наші розмови, теплі обійми, посмішки та поради, які ви мені давали. Ваша любов і підтримка завжди були для мене незамінними. Але ви були праві, коли казали, що доросле життя має свої виклики і випробування.
Я хочу поділитися з вами своїми успіхами і досягненнями, розповісти про свої мрії та амбіції. Я росту як особистість і стараюся знайти своє місце в цьому світі. Також хотів би почути про ваші новини, як ви проводите свої дні, які цілі ви преслідуєте і чим займаєтеся.
Хоча ми можемо бути в розлуці просторово, ваша присутність завжди залишається в моєму серці. Я ціную всі моменти, які ми проводили разом і вірю, що ще багато прекрасних моментів нас чекає у майбутньому.
Батьки, я скучаю за вами і дуже хочу знову побачитися з вами. Нехай цей лист буде початком нового етапу нашого спілкування і злиття наших сердець. Я вірю, що наший родинний зв'язок назавжди залишиться міцним і непохитним.
З любов'ю і найщирішими побажаннями,
[Твоє ім'я]