Он безволен и безинициативен. У него нет каких-то интересов, кроме самых примитивных. Он груб и невежестен. как маменькин сыночек, но в то же время, он не уважает своих родителей. Митрофан не жалает учиться. а желает жениться. Он спесив, груб. невоспитан.Он , с презрением, относится ко всем окружающим. Его собственная жизнь устраевает его как нельзя лучше, ведь ему не надо ни о чём заботиться.Такие, как он, тормозят движение прогресса.
«хотіла б я піснею стати» аналіз аналіз вірша «хотіла б я піснею стати» лесі українки — тема, ідея, художні засоби, жанр. «хотіла б я піснею стати» аналіз тема: бажання ліричної героїні вірша стати піснею, яка була б відомою в усьому світі. ідея: возвеличення прагнення творити красу і дарувати всім щастя. основна думка: пісня є кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі. жанр: лірична сповідь. художні засоби «хотіла б я піснею стати» епітети: «ясна хвилина, «ясні зорі”», «спів дзвінкий», «хвилі прозорі», «море хибне», «щастя таємне»; метафори: «вітер розносив луну», «поминути співом», «упасти на хвилі», «лунами мрії»; повтори: «ясніші… яснії», «гучніше… гучне», «мої…», «моє…»; порівняння: «ясніші, ніж зорі яснії»; «гучніші, ніж море гучне». леся українка мала могутню зброю — багату уяву, палке серце, величезний талант. тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, людям у горі й радіти з ними в радості. ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. має вона й свої таємниці, «щастя… таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. у вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.
рассказе «Бежин луг» Тургеневым описаны пятеро героев: Федя, Павлуша, Ильюша, Костя и Ваня. Подробно рассказывая о внешности и особенностях одежды мальчишек, автор показывает разницу их характеров. Федя, мальчик четырнадцати лет, «был стройный мальчик, с красивыми и тонкими, немного мелкими чертами лица, кудрявыми белокурыми волосами, светлыми глазами и постоянной полувеселой, полурассеянной улыбкой. Он принадлежал, по всем приметам, к богатой семье и выехал то в поле не по нужде, а так, для забавы». У Павлуши «волосы были всклокоченные, черные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой», но в то же время чувствуется его характер: «глядел он очень умно и прямо, да и в голосе у него звучала сила». Ильюша был совсем другой: «лицо… было довольно незначительно: горбоносое, вытянутое, подслеповатое, оно выражало какую то тупую, болезненную заботливость; сжатые губы его не шевелились, сдвинутые брови не расходились – он словно все щурился от огня».
Он безволен и безинициативен. У него нет каких-то интересов, кроме самых примитивных. Он груб и невежестен. как маменькин сыночек, но в то же время, он не уважает своих родителей. Митрофан не жалает учиться. а желает жениться. Он спесив, груб. невоспитан.Он , с презрением, относится ко всем окружающим. Его собственная жизнь устраевает его как нельзя лучше, ведь ему не надо ни о чём заботиться.Такие, как он, тормозят движение прогресса.