крч все було так: 1. брати Анни з їхніми підлими душами та дрібновласницькими планами. 2. "нещасливе уладження наших родинних обставин, котре не дозволяє легально розірвати зв'язок, котре насилує любов і серце женщини".(с)Франко
Читаючи комедію Мольєра "Міщанин-шляхтич", мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час - сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття - адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У нього немає найголовнішого - природного розуму, природного здорового глузду, який є навіть у простого селянина. Він заводить дружбу з людьми, що потихеньку обкрадають його. Він приймає авантюриста Доранта, тому що в того є титул і гарні манери, і відштовхує чесного Клеонта, тому що гой не дворянин. Він носить коштовний, але смішний і чудернацький одяг... Ну чим не "новий росіянин" із сучасного анекдоту? Але, яким би смішним не був Журден зі своїми претензіями на дворянство, він усе-таки виший від своєї жінки, що заперечує освіту взагалі. Інша річ, що в прагненні наслідувати дворянство зовні, він одягається в безглузді убрання ("Усі добродії так носять"), безглуздо поводиться ("Егей, два моїх лакеї!"). Але повернемося до нашого часу. Хіба не нагадує це тих, хто "із бруду в князі"? На жаль, дурість людська не знає меж. "Не місце прикрашає людину, а людина місце"; "Як не коваль, то й рук не погань" - ці і подібні до них прислів'я дуже мудрі. Мольєр говорить нам: головне не в титулі і не в гарних манерах, за ними можуть ховатися безпросвітна дурість і неуцтво. На жаль, журдени жили, живуть і житимуть. Вони будуть намагатися купити собі розум, манери, родовід або щось подібне. Але Мольєр ще понад триста років тому показав, до чого це все приводить.
По жанру это историческая повесть. На фоне исторических событи, реально происходивших в 15-17 веках, реалистически описана повседневная жизнь запорожских казаков. События более чем 2 веков воссоздаются в 1 повести, в судьбе одного героя. Тарас Бульба встречает сыновей, приехавших на каникулы и отправляется с ними на Сечь. Сам убивает сына Андрия за предательство; мстит врагам за смерть второго сына, Остапа. Затем казнят и его. Основная идея произведения - единство, основанное на вере, патриотизме, товариществе, вольности
1. брати Анни з їхніми підлими душами та дрібновласницькими планами.
2. "нещасливе уладження наших родинних обставин, котре не дозволяє легально розірвати зв'язок, котре насилує любов і серце женщини".(с)Франко