Для деяких українців несподіванкою є той факт, що Тарас Григорович Шевченко не тільки видатний письменник і поет, але й талановитий художник. Як це не дивно, саме хист до малярства звільнив майбутнього генія українського слова від кріпацтва. Великий Кобзар народився в неволі, рано став сиротою, потрапив на службу до панської садиби. Тарас мав бажання малювати: спочатку допомагав сусідам розмальовувати хату, потім навчався у дячка малярству. Коли підлітком став панським служкою, то копіював панські картини.
Господарі узяли здібного парубка
з собою до Петербурга.
Одного разу він гуляв у парку та малював скульптури. Там його зустрів український художник Іван Сошенко, який познайомив Шевченка з видатними постатями того часу – поетом Василем Жуковським та художником Карлом Брюловим. Майстри викупили Тараса з кріпацтва – у 1838 році він став вільним.
Того ж року молодий Шевченко вступив до Академії мистецтв, де став учнем Брюлова. Його дипломною роботою стала картина “Катерина” – на тему однієї з його славетних поем. Віршований твір Шевченка розповідає про дівчину Катерину, яка покохала москаля, народила від нього. За це її вигнали з
рідного дому на вірну погибель.
