Узимку ліс відпочиває. Сплять дерева, скинувши листя до весни. Вони дали влітку плоди, а тепер час постояти в спокої.
Тільки хвійні дерева в лісі нагадують про минуле літо.
У лісових норах, дуплах та барлогах зимують звірі, великі та маленькі, ведмеді та їжачки. Поховалися комахи. Відлетіла на південь більшість лісових птахів.
Проте зараз активно ганяються за зайцями злі голодні вовки та лисиці. Але зайці теж підготувалися до зими. Вони маскуються своїми шубками під білий сніг.
Зимовий ліс потопає в снігових заметах. Навколо видно
лише чорні стовбури голих дерев та подекуди зелені “лапи” ялинок та сосен. Все інше занесене білим.
А коли визирає сонечко, сніг та іній у лісі виблискують, неначе розсипи діамантів.
Спершу видається, що цей білий сніг лишається всю зиму незаплямованим. Він не стає брудним, як сніг у місті, де їздять машини та димлять промислові труби. Але якщо придивитися, то на білосніжному лісовому килимі можна побачити безліч меленьких стежок. Це сліди тварин, які полюють, та тих, які ховаються від полювання. Якщо придивитися, то в лісі можна побачити також зимових птахів: снігурів, вівчариків тощо.
Вони зазвичай ласують мерзлими ягодами. Навіть холодною зимою життя в лісі не завмирає.
Ніхто не порушить тиши та спокою зимового лісу. Хіба що на вихідних люди спробують прокласти лижню лісовими стежками.
