«Чорнильне сердце» аналіз Автор – Корнелія Функе Рік написання – 2003 Жанр – роман В повісті «Чорнильне серце» К. Функе утверджується значення культури, книжки, без яких неможливий розвиток особистості та світу загалом.
Провідна тема роману «Чорнильне серце» – жага до читання. У книзі утверджується магія слова й привабливість читання. Окрім традиційного казкового сюжету про боротьбу добра і зла, у творі порушується багато актуальних моральних проблем: дружба і любов, стосунки батьків і дітей, прощення і відповідальність за свої дії. Незважаючи на те, що події роману відбуваються в наш час, у творі жодного разу не згадується про комп’ютер і про телевізор. Усе відбувається довкола шарудіння книжкових сторінок.
Головні герої:
Меггі – донька Мо. 12-річна, смілива та відважна, непосидюча та неслухняна, весела та небезпечна, наділена магічною силою дівчина. Мо – батько Меггі, палітурник Мортімер, «Мо», «Чарівний голос». Елінор – тітка Меггі, дуже любить книги, має величезну бібліотеку. Вогнерукий – герой з книги, якого вичитав Мо (Сажерук, Пильнорук, Пожирач вогню). Каприкорн (Козеріг) – хитрий, злий, сильний. Головний негативний персонаж Баста і Плосконіс – слуги Козерога. Феноліо – автор роману “Чорнильне серце”
Є поширена позиція, що в житті відсутній чорне і біле, є тільки сіре, що добро і зло єдині і виконують якусь спільну місію, мало не нав’язану Богом. Про Бога сказано: «Бог є світло і немає в Ньому ніякої темряви». Відразу обмовлюся, що я дотримуюся саме цієї точки зору. Для мене є добро, і воно абсолютне, чисте, не затьмарене, як якась велика сила, дана нам згори. І добро зі злом ніколи не заграє, не кокетує.
У Антона Чижа є чудовий твір «Божественна отрута». У ньому головному герою, детективові, задають питання: у чому сенс боротьби і всієї нашої роботи, якщо найчастіше (майже завжди) зло не землі перемагає? Мене потрясла відповідь – своєю глибиною щоб перемога давалася злу як можна більше дорогою ціною!
Для визначення, що таке добре, а що таке погано, що є добром, а що злом, дуже важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними. Що ж все-таки є добром, а що – злом, з точки зору наукової термінології?
Добро – поняття моральності, що означає навмисне прагнення до безкорисливої ??до ближньому, а також незнайомій людині, тварині і навіть рослині. У життєвому сенсі цей термін відноситься до всього, що отримує у людей позитивну оцінку, або асоціюється зі щастям і радістю.
Зло – поняття моральності, що означає навмисне, умисне, свідоме заподіяння кому-небудь шкоди, збитку, страждань. У життєвому сенсі зло відносять до всього, що отримує у людей негативну оцінку, працюється ними, суперечить правилам моралі.
– А я действительно похож на галлюцинацию. Обратите внимание на мой профиль в лунном свете, – кот полез в лунный столб и хотел еще что-то говорить, но его попросили замолчать, и он, ответив: – Хорошо, хорошо, готов молчать. Я буду молчаливой галлюцинацией, – замолчал.