я прочитав багато народних дум, але найбільше мені ті, в яких прославлено воїнів-козаків, захисників своєї вітчизни. це думи про козака голоту, а також самійла кішку. мене захоплює весела вдача та сміливість козака голоти, який не боїться гуляти полем килійським поблизу татарського міста килій та перемагає у битві татарина.
мені дуже подобається самійло кішка. цей розумний і хоробрий козак має справжні риси воєначальника. він наперед передбачає вчинки ворогів. і завдяки цьому ним організовано повстання на галері та набіг козаків на турків-яничар у козлові.
мені хотілося б, щоб для цих героїв здійснилися останні слова самійла кішки:
слава не умре, не поляже! буде слава славнапоміж козаками,поміж друзями,поміж рицарями,поміж добрими
А вот что заставляет людей быть вместе? Неразлучно? Целую жизнь?
Когда и откуда приходят слова - он мне опостылел? Лучше уж смерть, чем так?
К чему вообще ей духовная близость, когда есть ласковое море, солнечный пляж и белое вино...вс