Образ русского народа в сказе «Левша» Н. С. Лескова
В большей части произведений Николая Семёновича Лескова изображается особый народный тип героя — человек, носитель высоких моральных качеств, праведник. Таковы персонажи произведений «Очарованный странник», «Человек на часах» и других. Левит — главный герой «Сказа о тульском косом левше и о стальной блохе» — один из таких образов.
Внешне левша скромен и непригляден. Он косой, «на щеке пятно родимое, а на висках волосья при ученье выдраны». Одет бедно, «одна штанина в сапоге, другая мотается, а озямчик старенький, крючочки не застегаются, порастеряны, а шиворот разорван». Платову даже стыдно показать левшу царю. Он необразован и неискушён в общении со знатными людьми.
Но этот человек оказывается единственным положительным героем произведения. Он не видит большой беды в собственной неучёности, но не потому, что глуп. Дли простого человека есть нечто более важное, чем собственная персона. «Мы в науках не зашлись, но только своему отечеству верно преданные», — так левша отвечает удивлённым англичанам, заметившим его невежество.
Левша — истинный патриот своего отечества. Он не говорит громких слов о любви к родине. Однако он ни зaчто не соглашается остаться в Англии, хотя ему сулят всяческие блага. «Мы <…> к своей родине привержены», таков его ответ.
Левша, будучи искусным мастером, не кичится своим талантом. Осматривая фабрики и мастерские англичан, он искренне хвалил ружья, признавая их превосходство: «Это <…> против нашего не и пример превосходнейше». Оказавшись в Европе, левша не теряется. Он ведёт себя уверенно, с достоинством, но без наглости. Врождённая культура простою человека вызывает уважение.
Жизнь левши полна трудностей. Но он не отчаивается, не жалуется на судьбу, а старается жить так, как умеет, безропотно терпит беззакония Платона, когда тот увозит его в Петербург без паспорта. Это говорит о таких народных чертах, как жизненная мудрость и терпение.
Лесков рисует читателям одного из лучших представителей народа, простого русского человека, обладающего прекрасными моральными качествами. Но вместе с тем левша подвержен главному русскому пороку — пьянству. Он не мог отказаться от многочисленных приглашений англичан выпить. Болезнь, пьянство, тяжёлое возвращение домой по морю, отсутствие врачебной равнодушие окружающих — всё это погубило левшу.
Лесков восхищается левшой, любуется его талантом и душевной красотой, сочувствует его тяжёлой судьбе. Образ, нарисованный писателем, — символ русского народа, сильного, талантливого, но ненужного собственному правительству.
Культура — специфічний б існування людини в природі.
Людина — єдиний носій свідомості, який досяг ступеня думки.
Чим гармонійніша взаємодія людини і природи, тим якісніше її життя з точки зору культурного розвитку. Залучаючись до культури, людина стає людиною. У мові за поняттям «культурна людина» закріпилося значення, яке має на увазі дотримання людиною певних правил, норм, соціальних установок, які визначають її поведінку в суспільстві. Це добровільне визначення тих меж, які встановлені суспільством. У суспільстві мають бути ідеали, вони не можуть знаходити своє вираження тільки у матеріальному задоволенні, у вигоді. Дуже важливо розв’язувати питання духовного життя людей, утверджувати вікові цінності, які людство накопичувало протягом віків, передавало із покоління в покоління.
Культура формує особистість певного типу, якій притаманні ті чи інші моральні якості, світоглядні орієнтири, рівень інтелектуального розвитку, естетичні уподобання тощо.
Сама людина формує себе у процесі своєї діяльності, тому культура є мірою людського в людині, характеристикою розвитку людини як суспільної істоти.
Слово «культура» почало використовуватись як науковий термін з другої половини XVIII ст. — в епоху Просвітництва. Мислителів того часу турбувало питання про специфіку людського буття, про те, що обумовлено «людською природою» і що формує саму «людську природу». Просвітники прагнули знайти ідеали людського буття й визначити напрями розвитку соціального прогресу.
Тоді й виникла необхідність у спеціальному понятті, в якому була б логічно оформлена ідея існування особливостей людського буття, з якими пов’язаний розвиток здібностей людини, її розуму і духовного світу.
Розвиток цієї ідеї виявив два її аспекти:
• культура трактувалась як засіб удосконалення людини, її духовного життя і моральності, виправлення недоліків і вад суспільства за до просвітництва й виховання людей;
• культура розглядалась як б життя, що реально існує та історично змінюється. Його специфіка обумовлена рівнем розвитку людського розуму, науки, мистецтва, виховання, освіти.
Ці протиріччя стимулювали подальшу еволюцію уявлень про культуру.
• Пригадайте, що таке духовна та художня культура.
III. БЕСІДА «МИСТЕЦТВО – ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ»
Учні пригадують, що таке мистецька діяльність, художній образ, висловлюють свої думки з приводу мистецької діяльності (як впливає творчий процес на формування особистості тощо).
IV. ПРОДОВЖЕННЯ ЛЕКЦІЇ
В основі творів мистецтва лежить певна ідея в її емоційному, живому зображенні. Кордон між художнім світом і світом реальним завжди був рухливим. Ступінь умовності відображення дійсності залежить від специфіки мови кожного виду мистецтва і неоднаковий для різних художніх епох. Художній образ може набувати характеру символічності, доки не втратить зв’язок з дійсністю і не перетвориться на нерозшифрований знак. І, навпаки, він може бути ілюзорним до певної межі, оскільки у мистецтва завжди є узагальнюючий момент.
Створення художнього образу та його сприйняття складають дві сторони одного художнього процесу, що відбувається у спільному змістовому просторі.
Художній образ — поєднання дійсності й творчої індивідуальності митця. Його створенню підпорядковується увесь комплекс усвідомленої та неусвідом-леної (спонтанної) діяльності суб’єкта. Образне мислення митця завжди несе відображення картини світу тієї епохи, в яку він творить. Митець — генератор ідей і носій світогляду одночасно, він той ланцюг, що пов’язує внутрішньо художні процеси і світоглядні настанови суспільства. Він надає імпульс, програму для переробки інформації, стимулює думку глядача, а глядач у свою чергу порівнює художній твір з дійсністю і намагається відтворити образ, який був в уяві митця. Але все ж істина для глядача — те, як він зрозумів твір, а не те, що відтворював художник.
Поміркуйте і наведіть приклади творів різних видів мистецтва щодо відображення світу людини у мистецтві.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготовка до семінару «Культура і її роль у суспільстві».
Орієнтовні завдання
Підготувати короткі дослідження мистецької діяльності окремих майстрів різних напрямів: музикантів, співаків, художників, танцюристів й визначити, в чому полягає оригінальність їх творчого пошуку, як вони за до мистецьких засобів виразності передають власні почуття, емоції, мрії тощо.