Одного разу мені було сумно і я вирішила піти до мого сусіда Барона Мюнхгаузена,адже він завжди дуже цікаво розповідає різні захоплюючі історії. -Доброго дня,дядю Барон!- сказала я. -Добридень ,прийшла погостювати? -Так. Хотілося б послухати якусь нову історію,-відповіла я. -Добре,-сказав Мюнхгаузен,- може по чашечці чаю? -Не відмовилася б! Барон приніс чай з самого острову Індобар,як він сказав. -Отже,про що ти хочеш почути сьогодні? -Про щось найцікавіше,найбільше і взагалі про най-най! -Є таке...Декілька років тому я вирішив помандрувати на найбільший материк на планеті – Африку. Спочатку я виїхав з Черняхова в Адєсу переплив Чорний океан,а потім через протоку Босфор потрапляю в Середматерикове море і перетинаю його. Я бачив гори Контурна карта та був у найбільшій пустелі світу Сахар.Отже я пішов з півночі на південь до півострова Сомалі.Від нього я полетів на корові,яку мені дали на Сомалі(адже п-ів Сомалі в перекладі звучить «Піди Подої Корову») на схід до влк. Кілімантано. Це найпотужніший вулкан планети.Також я був на найбільшому водоспаді Вікторія і найдовшій річці Кінг-Конго.Далі я пішов на північ до річки Ніс ,переплив Бордове море,потрапив на Аравійський п-ів і через Айрак та Туреччину знову переплив Чорний океан і повернувся на Україну. -Дуже цікава розповідь Бароне вам,я цими знаннями,що здобула про Африку та про все най-най поділюся на географії! Ми якраз цей материк вивчаємо. Але зараз вже темно і мені потрібно йти… Я обов’язково прийду завтра! -Допобачення ! Я впевнений,що ти такі гарні знання ніколи не здобудеш! І за них будеш отримувати тільки гарні оцінки. Сподіваюсь …=) Допобачення!
Рассказ Куприна ,мне очень понравился ,эта трогательная история о бродячих артистах : о старике ,мальчике и пуделе ,которого звали "Арто " своими выступлениями ,бродячие артисты радовали людей и зарабатывали себе ,на хлеб ,как то раз на одной даче капризный хозяйский мальчик очень захотел иметь пуделя ,но старик отказался его продавать ,он коротко ответил ,что друзей не продают ,но пуделя к сожалению украли ,мальчик бросился его искать ,всё закончилось хорошо,но с детства я запомнила ,что дружбу нельзя купить ,нельзя предавать ,дружбой если она настоящая ,ей нужно дорожить ,очень поучительный рассказ,для взрослых и детей.
В трактире «Кучер и кони», которым владеют миссис Холл и её подкаблучник муж, в начале февраля появляется закутанный с головы до ног таинственный незнакомец. Заполучить постояльца в зимний день очень не просто, а приезжий щедро платит.
Его поведение кажется все более странным, все больше настораживает окружающих. Он очень раздражителен, избегает людского общества. Когда он ест, то прикрывает рот салфеткой. Голова его вся обмотана бинтами. К тому же айпингским провинциалам (местечко в Южной Англии) никак не понять, чем он занимается. По дому разносятся запахи каких-то химических препаратов, звон разбитой посуды, громкие проклятия, которыми так и сыплет жилец (очевидно, что-то у него не получается). Извини,вот краткое содержание,но я не нашла инфу про персонажей не забирай )
