Люди как реки: вода во всех одинаковая и везде одна и
та же, но каждая река бывает то узкая, то быстрая, то
широкая, то тихая, то чистая, то холодная, то мутная,
то теплая.
Так и люди. Каждый человек носит в себе зачатки
всех свойств людских и иногда проявляет одни,
иногда другие и бывает часто совсем непохож на себя, оставаясь все между тем одним и самим собою.
Л.Н.Толстой "Воскресенье".
Все мы разные. Взгляните друг на друга: наверняка вы увидите мало общего не только во внешности, но и в характере. Все люди отличаются поступками, мыслями, целями. Отличаются и поведением.
Так же как реки. же, как и человек, меняющий своё отношение и восприятие, река меняет характер течения.
Была река горная, быстрая, как человек, резкий, быстрый, уверенный в себе, добивающийся во всём успеха, а встретив на пути преграду, порог, понижение, становится другой: , мягкой, тихой, как и человек, пережив потрясение или неудачу - задумчивым, рассудительным.
Кто-то мыслит уже, стараясь больше внимания уделить действиям, кто-то шире, пытаясь донести суть до других...Как ни странно, но так же и реки. Одна будет узкой и быстрой, извилистой и весёлой, в то время как другая неспеша и плавно будет проходить расстояния, стараясь захватить всё, к чему имеет отношение.
Исходя из истока, двигаясь к устью, проходя огромные расстояния, нелёгкий путь, река становится свидетелем многого, постепенно накапливает то, чего касается, изменяется под действием многих факторов.
Так и люди. С Рождения до самой старости они носят в себе свой характер, накапливая опыт, проявляя многие качества, пусть и не всегда хорошие, меняются под действием других людей, но тем не менее, являясь единственным обладателем своего характера, своего течения.
Будьте осторожны, ведь люди, как и реки, меняя течение, могут меняться, даже сильнее, чем вы думаете.
Суботик — веселий, добрий та пустотливий персонаж. Він має енергійний характер і здатний зробити такими всіх людей, з якими зустрічається.
Всі вчинки Суботика дивні, як і він сам. Спочатку він здається нахабним, хоча це хибне уявлення, яке незабаром розвіюється. Головним дивом Суботика є його здатність реалізовувати бажання за до синіх цяточок на обличчі.
Це добре створіння з поросячим носиком обирає собі тата — трохи старомодного й нудного пана Пляшкера, котрий усього боїться. Під впливом пригод, які трапляються з ним, характер новоспеченого татуся поступово змінюється. Він став здатний захистити себе та турбуватися про інших.
Казковість та дивовижність Суботика не тільки у його незвичній зовнішності, а й у здатності здійснювати бажання, що є заповітною мрією всіх людей з глибокої давнини до наших днів. Навіть письменник Пауль Маар настільки сам увірував в казкову силу свого персонажа, що вимовив слова, які стали цитатою до його творів: «Я хочу, щоб Суботик назавжди залишився зі мною». Таким самим було й найголовніше бажання пана Пляшкера: назавжди залишитися із сином. Заради його здійснення Суботик віддав свою останню чарівну синю цяточку. Відчувши тепло батьківського серця, «зелений синочок» і надалі готовий дарувати людям радість і добро, щоб зробити світ кращим.
Отже, характер Суботика можна описати так: добрий, веселий, щирий, розсудливий, винахідливий, енергійний, трохи дивний, кумедний, безпосередній, бешкетник і фантазер.
Характеристика пана ПляшкераПан Пляшкер — нудний та сором’язливий чоловік, який всіх боїться та не може за себе постояти. Він боїться пані Моркван, господиню будинку, комнату в якому винаймає, за те, що вона може позбавити його житла. Боїться свого начальника, за те, що той може виженути його з роботи. Він соромиться відстоювати свою точку зору, тому живеться йому зовсім несолодко. Пан Пляшкер має багато бажань, але сам не може нічого зробити. Але з ним стається диво! В житті чоловіка з’являється дивовижна істота — Суботик, який назвав його своїм батьком. Названий батько поступово позбавляється своїх комплексів і, як наслідок, життя його змінюється на краще. Він дійсно стає щасливим! Ще б пак, адже тепер він не одинокий!
