Опубликовал admin | відносини і сім'я | середа 20 березня 2013 20:49

Питання взаємин батьків і дітей хвилює всіх. У кожної людини на це свій власний погляд. Тому що кожен сам колись був в позиції дитини і вирішував, як поводитися з батьками, щоб відстояти свою правоту і уникнути конфлікту.
Складнощі перехідного віку
До настання у дитини підліткового віку багатьом батькам здається, що їх дитя саме спокійний, поступливий, розважливе і т.п. Але раптом поведінку підлітка трансформується в протилежне тому, що було, і він стає не тим, ким завжди був. Складність цього періоду полягає в тому, що батьки не бачать змін, що відбуваються з їхньою дитиною, відповідно, вони не можуть змінити свою поведінку і ставлення. Як підсумок, все напружені і агресивні. З цього моменту може збільшуватися розрив у стосунках дітей і батьків, привести який може до дуже неприємних для обох сторін наслідків.
Саме з боку дорослих має розпочатися розуміння і прийняття поведінки дитини. Адже з ним отже відбувається багато змін, внутрішніх і зовнішніх, і задуматися про те, як вести себе з батьками, він часто не може через емоцій, викликаних гормональною перебудовою організму. До того ж дитина дорослішає розумово, намагається самоствердитися, хоче довести свою важливість і значущість як у сім’ї, так і за її межами. І завдання дорослого розгледіти все це за камуфляжем агресії і заперечення. Найчастіше в цьому допомагає позиція стороннього гача, а не активного учасника тих подій, які відбуваються з підлітком. Хоча всі ситуації індивідуальні, і доросла людина повинна вчасно зрозуміти, яка позиція для нього вірна, а дитина повинна підказати це йому своєю поведінкою.
Позиція «невтручання» дорослого
Багато батьків намагаються стати друзями своїм дітям, щоб «тримати руку на пульсі». Але психологи рекомендують все-таки дотримуватися дистанції у виконанні ролей батько-дитина. Це допомагає зберегти повагу і авторитет старшого за віком людини. При цьому треба не забувати про довірчих відносинах, що припускає можливість прийняття дитиною самостійних рішень. Тут доречно згадати про американський досвід виховання, який передбачає відселення дітей з 16-17 років на окрему житлоплощу. Це дає гарний поштовх у доросле життя.
Батькам не варто забувати, що вони самі колись були дітьми і робили помилки. Без цього не відбувається правильне дорослішання дитини і становлення його особистості. А постійне втручання і советованія може стати перепоною у формуванні самостійності.
Для забезпечення повної довіри до себе дитині слід прислухатися до деяких порад:
Якщо тобі здається, що батьки занадто опікуються і опікають, постарайся не злитися і не лаятися з ними через це. Пам’ятай про те, що вони народили тебе і виховали, що вони люблять тебе більше всього на світі.Якщо тобі дуже хочеться піти кудись, а батьки не пускають, розкажи їм докладно, куди ти йдеш, з ким, коли збираєшся повернутися, і обов’язково залиш номери телефонів, за якими можна буде подзвонити, якщо твій телефон не буде відповідати . Це до батькам тобі довіряти.Обов’язково знайом батьків зі своїми друзями, тому це до прибрати багато перепони у ваших стосунках.Міркуючи про те, як вести себе з батьками, пам’ятай, що те, як ти ставишся до своїх батьків, налаштовує їх на ставлення до тебе.
Тепер ви знаєте, як найкраще поводитися з батьками.
Душевная, великолепнейшая сказка, учащая добру и взаимо Очень ярко выражен пример жестокости в образе мальчика, который выгнал свою матушку из дома только из-за того, что она была нищенкой. Когда из-за своего ужасного поступка он превратился в страшного уродка, мальчик понял, как плохо поступил и пошёл разыскивать мать. А когда всё-таки разыскал и пережил все опасности, что встретились у него на пути, его сердце растояло и стало уже не холодным и каменным, а горячим и живым. Эта сказка открывает читателю волшебный мир ярких красок чувств и переживаний стать добрее и чуть лучше, учит нас сопереживать и сострадать героям. Как-то так))
