Лес весною был словно прекрасная девушка только-только очнувшаяся от сна . Рве расцветало . Дерево шурша молодыми только появившимися листочками , как бы говорило:" Ах, весна! Наконец то наш лес проснулся !" . Цветы разговаривали между собой :
- Весна !
- И правда ! Как же стало хорошо !
Все были рады весне , но вдруг... начала гроза . Растения испугались , ведь они забыли за зиму , что такое гроза . Вдруг сверкнула молния , она была как стрела . Она проговорила : " не бойтесь , я вас не трону ! "
Все растения стали спокойны ведь они вновь вспомнили что такое гроза .
Я з великим жалем перегортаю останню сторінку неймовірного оповідання відомого американського письменника Г. Уеллса «Чарівна крамниця» і опиняюся у зовсім іншому, реальному, буденному і не такому цікавому світі. Читаючи твір, я майже годину насолоджувалася дивовижним, радісним, чистим почуттям, адже я знаходилися у світі чарівної казки, від якої не хотілося відриватися і повертатися до повсякденних проблем. На превеликий жаль, мій світ зовсім не схожий на той казковий і дивовижний, в якому жив головний герой оповідання - маленький Джип.
У «Чарівній крамниці» мене все цікавило, чарувало і вабило: і чарівні дзеркала, і найнезвичайніший у світі капелюх, і порцелянова рука з колодою чарівних карт, і продавець крамниці, який з дивовижною спритністю діставав з рота і з-за вух кришталеві кульки. А які чудові іграшки були в цій лавці! Це й чарівні потяги, які рухалися без пружин і пари, і стійкі олов’яні солдатики, і коник-гойдалка, і чудова лялька, яка плакала і промовляла: «Яйце є — яйця немає». Все це — світ чарівної незабутньої казки, неповторний світ дитинства, у якому я опинилася завдяки неперевершеному таланту Г. Уеллса.
Старший и средний: пугливые (Пример из текста: ...испугавшись ненастья и холода, уходят с дежурства...), оба хитрые