Я вірю в майбутнє твоє, Україно. План. 1.Як вважають дорослі 2.Пам'ятки України 3.Минуле 4.Майбутнє 5.Чому я вірю в Україну?
Кожна людина коли-небудь замислювалась про своє майбутнє. Вони хочуть для себе гарне життя,сім`ю.Хтось планує виїхати з рідної країни на чужбину. Дорослі вважають, що Україна погана країна. Високі ціни, низькі зарплати, немає роботи. Також вважають, що в Україні низький рівень навчання. Але Україна — це наша батьківщина! Як вона може буте поганою? Ви народилися і живете тут. Кожна травинка, кожна зоренька така рідна! В якій державі є ще така як наша Софія Київська? Такі Кримські гори та Карпати? А як же наша священна Батьківщина-Мати? В нас є безмежні лісі і степи, унікальна неповторна архітектура, талановиті люди, поети. Я часто замислююсь над питанням: звідки ми пішли і чиї ми діти? Згадайте як мужньо відвойовивали козаки нашу землю! Скільки людей померло за наше вільне життя! Скільки крові! Нашого земляка, велику людину Тараса Шевченко душе хвилювала батьківщина. Поет вірив у силу і міць народу, його світлий розум, поривання до правди, волі, щастя. Він був закоханий у запорозьке козацтво і прагнув викликати в сучасників захоплення ним, бажання скинути з себе рабські пута, відродити громадянську мужність. Рідна Україна...Безмежна і широкопола, з синьою далиною і зоряними світанками, червоною калиною і вербами снилася вона кобзарю, коли він перебував у засланні. Ця божественна краса надавала наснаги змученому серцю. А як хотілося бачити її вільною та незалежною. Шевченко свято вірив у перемогу народу, скасування самодержавно-кріпосницького ладу, оновлення світу. Так требо любити свою батьківщину! Наше майбутнє, майбутнє України напряму залежать від людей, які проживають в ній. Багато народу живе і не знає своєї історії . Живе і не знає, якої ціни коштує їх теперішнє вільне життя. Я вважаю, що хто не знає свойого минулого — той не має майбутнього. Можливо, коли б люди були трошки добрішими, то зрозуміли, в якій красі вони живуть. Україна як і інші держави переживае кризу. Від цього вона не стала гірше! Навпаки, стала краще і перевіряла справжніх патріотів країни. Я вірю в майбутнє твоє, Україно. Адже я – частина твого майбутнього! Я вірю в твої і в свої сили, я вірю в краще!
Путешествие в Лондон никогда не считается законченным без визита "Башни Лондона", это место датируется 11 веком и охраняется надзирателями Йомен или как их еще называют Бифитеры - служители охраны лондонского Тауэра. Король Генри VII представил своих телохранителей в 1485, их обязанности включали в себя охрану заключенных и королевских драгоценностей в башне. Хотя в наши дни, их главная роль притворятся надзирателями для многих туристов, которые посещают Тауэр каждый день. Они также заботятся о восьми воронах, живующих в башне. Всего существует 36 служителей охраны Тауэра и все они мужчины, которые были в вооруженых сила на протяжении 22 или более лет. Они живут в Тауэре вместе с их семьями.
"Любовь к матери безгранична"Мама родит своего ребёнка.Ребёнок это святое матери если он будет болеть она всегда будет рядом с ним и будет поддерживать своего ребёнка.Как и в библейской притчи о царе Соломоне ведь мать дала своего ребёнка другой матери ради кого-то совета.И когда царь Соломон напугал мать ребёнка что рассеките ребёнка,имать напугалсь что ребёнок умрёт, и сказала -Стойте! И царь Соломон сказал -Отпустите и дайте ребёнка к матери! И ведь пожелела своего ребёнка ведь она очень сильно любит своего ребёнка,не смотря на то что она хотела задумать.И своего ребёнка.Вот что значит любовь к матери безгранична.
План.
1.Як вважають дорослі
2.Пам'ятки України
3.Минуле
4.Майбутнє
5.Чому я вірю в Україну?
Кожна людина коли-небудь замислювалась про своє майбутнє.
Вони хочуть для себе гарне життя,сім`ю.Хтось планує виїхати з рідної країни на чужбину.
Дорослі вважають, що Україна погана країна. Високі ціни, низькі зарплати, немає роботи.
Також вважають, що в Україні низький рівень навчання.
Але Україна — це наша батьківщина! Як вона може буте поганою? Ви народилися і живете тут. Кожна травинка, кожна зоренька така рідна! В якій державі є ще така як наша Софія Київська? Такі Кримські гори та Карпати? А як же наша священна Батьківщина-Мати? В нас є безмежні лісі і степи, унікальна неповторна архітектура, талановиті люди, поети.
Я часто замислююсь над питанням: звідки ми пішли і чиї ми діти? Згадайте як мужньо відвойовивали козаки нашу землю! Скільки людей померло за наше вільне життя! Скільки крові!
Нашого земляка, велику людину Тараса Шевченко душе хвилювала батьківщина. Поет вірив у силу і міць народу, його світлий розум, поривання до правди, волі, щастя. Він був закоханий у запорозьке козацтво і прагнув викликати в сучасників захоплення ним, бажання скинути з себе рабські пута, відродити громадянську мужність. Рідна Україна...Безмежна і широкопола, з синьою далиною і зоряними світанками, червоною калиною і вербами снилася вона кобзарю, коли він перебував у засланні. Ця божественна краса надавала наснаги змученому серцю. А як хотілося бачити її вільною та незалежною. Шевченко свято вірив у перемогу народу, скасування самодержавно-кріпосницького ладу, оновлення світу. Так требо любити свою батьківщину!
Наше майбутнє, майбутнє України напряму залежать від людей, які проживають в ній.
Багато народу живе і не знає своєї історії . Живе і не знає, якої ціни коштує їх теперішнє вільне життя. Я вважаю, що хто не знає свойого минулого — той не має майбутнього.
Можливо, коли б люди були трошки добрішими, то зрозуміли, в якій красі вони живуть.
Україна як і інші держави переживае кризу. Від цього вона не стала гірше! Навпаки, стала краще і перевіряла справжніх патріотів країни.
Я вірю в майбутнє твоє, Україно. Адже я – частина твого майбутнього! Я
вірю в твої і в свої сили, я вірю в краще!