Цікаво, а якою ж буде школа майбутнього? Я уявляю її світлою і просторою. Величезні вікна, в які проникають яскраві сонячні промені. У коридорах стоять дивани. Тут можна відпочити, погортати підручники перед уроком. Скрізь красиві доглянуті квіти, акваріуми, де плавають великі екзотичні риби. Навколо ні смітинки. Ні в кого не піднімається рука порушити цю красу.А тепер давайте заглянемо в кабінети. Сучасні легкі і комфортні меблі, розсувні дошки, аудіо-та відеотехніка. Пояснення матеріалу супроводжується показом кинофрагментов, тому учні легко засвоюють нову тему.А ще, мені здається, в школі майбутнього має бути кілька комп'ютерних класів. І школярі, і їхні викладачі легко і вільно спілкуються з комп'ютером. Перевірити свої знання тут же після пояснення не складе ніяких труднощів. Все так просто, і в той же час так захоплююче!На мій погляд, всі кабінети треба пофарбувати в світлі спокійні тони.А от ми і в спортзалі. Який він величезний! Учні та вчителі можуть позайматися на модних тренажерах, поплавати в басейні. Після тренувань можна відвідати душові кабінки. А взимку до наших послуг - прокат лиж і ковзанів. Все для здорового життя!Після закінчення занять діти не квапляться додому. Чому? А тому що в школі працює безліч всіляких гуртків: і спортивних, і музичних, і комп'ютерних ... Кожен учень може вибрати собі заняття за інтересами. Усі гуртки зовсім безкоштовні.У вчителів величезне бажання працювати з нами - у них гідна зарплата, адже вони зайняті таким важливим і потрібною справою - вони виховують майбутніх гідних громадян великої країни.Ось такою я представляю школу майбутнього. Чи буде вона такою - я не знаю. На жаль, це залежить не від нас.
Где-то так!
В романе Жюль Верна - "Дети капитана Гранта" рассказывается о путешествии на яхте "Дункан" Лорда и леди Гленарван, их друзей, детей капитана Гранта и географа Жака Паганеля. Они отправились в плавание, с целью найти Капитана Гранта - известного мореплавателя. Герои романа проходят через множество опасных испытаний. Их ждут приключения в Южной Америке, Австралии и Новой Зеландии.
Весь интерес повествования у Жюль Верна сосредоточен на поступках бесстрашных героев. Основная мысль романа, на мой взгляд в том, что мужество, стойкость и сила духа преодолеть все препятствия.
Мой любимый герой - Жак Паганель. Умный, веселый географ из-за своей рассеянности попадает на борт яхты "Дункан". Он вместе со всеми отправляется в большое плавание, на поиски Капитана Гранта, предлагая маршруты для путешествия. Необыкновенно удачливый Паганель своим умом и везением добивается нужной цели. Он находит выход из трудной ситуации: узнав, где находится Капитан Грант, Паганель вместе со всеми отправляется в Новую Зеландию. Проплывая мимо острова Табор, команда Лорда Гленарвана находит известного мореплавателя, отца детей Роберта и Мери.
Вместе с главными героями команду лорда Гленарвана составили преданные, отважные, верные ему люди, готовые встретить на пути любые опасности. Таковы были пассажиры яхты, призванные непредвиденными обстоятельствами совершить одно из самых изумительных путешествий.
Роман Жюль Верна "Дети капитана Гранта", мне очень понравился. Приключения описанные в книге, интересны и разнообразны. Благодаря этому роману, мои познания в географии, заметно стали больше.
С Митрофаном связана важная для просветительской пьесы тема воспитания. Учителя Митрофана были подобраны в соответствии с нормой времени и уровнем понимания своей задачи родителями: по-французски Митрофанушку учит немец Вральман, точные науки преподает отставной сержант Цыфиркин, который «малую толику арихметики маракует» , грамматику — «образованный» семинарист Кутейкин, уволенный от «всякого учения» .
Итог обучения Митрофанушки — сцена экзамена, где ученик демонстрирует полное невежество, а его мать подводит итог: «Без наук люди живут и жили» .
«Познания» Митрофанушки в грамматике, его желание не учиться, а жениться смешны. Но его отношение к Еремеевне, готовность «за людей приниматься» , предательство матери уже не вызывают смеха: перед нами растет деспот, невежественный и жестокий крепостник.
Благодаря герою Фонвизина слово «недоросль» сделалось нарицательным обозначением лодыря, лоботряса и лентяя.