А1.В Академии генерального штаба в Петербурге.
А2.Рассказ.
А3.Инверсия.
А4.Символом власти вещи над человеком.
А5.Бездушное и издевательское отношение к пациентам в больницах.
А6.Из – за болезни ног.
А7.Собирательный образ.
А8.Антитеза.
А9.Луганович.
А10.Полковник.
А11.Великосветский франт не хотел отдавать долг старушке.
А12.Муж героини застрелился, не вынеся бесчестия измены жены.
А13.Капулетти.
А14.Со Стрэдфордом-на-Эйвоне.
А15.К жанру комедии-балета.
А16.К купеческому.
Часть 2.
B1.Тут используется олицетворение.
Часы шагают, хворают, кашляют, печка мыслит, запечатанное письмо подмигивает и рисуется, раздвинутые ножницы кричат, кресло сидит, с точностью копируя старого толстого дядю…
В2.Застрелился из-за измены жены-Д
Заложила драгоценности, чтобы мужа-Г
В гимназии получил прозвище «римский оратор» -Б
Полностью изменила образ жизни из-за ничтожного предмета гардероба-А
В3.Метафора
В4.Фотография,на которой меня нет
В5.Сонет
С1.Журден имеет огромное желание входить в круг высшего общества. Его мнение по поводу того, что деньги решают все можно назвать ошибочным. Журден уверен в том, что средства решат вопрос любви, титулов, знаний и других вопросов. Главный герой безграмотен и не образован. Поэтому люди только делают вид, что он умен и образован, на самом деле им нужны только его деньги.
С2.Вера Алмазова является молодой женщиной, женой офицера Николая Алмазова.Вера - энергичный и оптимистичный человек.Судя по всему, Вера Алмазова является внимательной, чуткой женщиной .Вера Алмазова - самоотверженная жена. Она жертвует своим комфортом ради комфорта мужа
Лучше понять анализ повести "Ася" Тургенева короткий пересказ сюжета. Повествование ведет от своего лица главный герой. Мы видим анонимного господина Н. Н., который путешествовал за границей и повстречал там своих соотечественников. Молодые люди завели знакомство и даже подружились. Итак, Н. Н. знакомится с Гагиными. Это брат и его сводная сестра Ася, которые также отправились в поездку по Европе. Гагин и Н. Н. нравятся друг другу, их многое сближает, поэтому они общаются, отдыхают вместе и развлекаются. В конце концов, Н. Н. влюбляется в Асю, а главная героиня испытывает ответные чувства. Они объясняются в любви, но недопонимания в отношениях приводят к смешанным чувствам и неуклюжей беседе. Ася с Гагиным резко уезжают, оставив записку, в тот самый момент, когда Н. Н. решил просить ее руки. Он мечется в поисках Гагиных, ищет их всюду, но не находит. А чувства, которые были у него к Асе, никогда в жизни больше не повторяются. Обязательно прочитайте характеристику Гагина, и важно, что мы рассмотрели сюжет повести "Ася" очень коротко, потому что благодаря этому легче проводить анализ дальше.
Объяснение:
Туляга — адна з асноўных дзеючых асоб п'е-сы. Увесь знешні выгляд Тулягі цалкам адпа-вядае яго прозвішчу. Ён нейкі нязграбны, няспрытны, нібы сапраўды туляецца з аднаго месца на другое. Аднойчы, калі Туляга ішоў у інстытут, нейкі чалавек заўважыў яго падоб-насць да дзянікінскага палкоўніка. А паколькі Туляга і сапраўды некалі жыў у тым горадзе, назва якога прагучала ў вуснах незнаёмца, то бедалагу гэта насцярожыла і вельмі напужала. Ён расказаў пра гэты выпадак у інстытуце. Па-чуўшы пра гэта, Зёлкін — яшчэ адзін супрацоўнік гэтай навуковай установы і ўсім вядомы вы-думшчык і пляткар — перайначыў яго расказ так, што выходзіла, быццам Туляга на самой справе дзянікінскі афіцэр і вельмі баіцца ця-пер гэтага.
У той час дырэктар інстытута Гарлахвацкі пад пагрозай выдачы «дзянікінца» НКУС прымушае Тулягу напісаць за яго навуковую працу і паставіць пад ёй прозвішча Гарлахвацкага. Такі адкрыты шантаж узнімае хвалю незадаволенасці ў Тулягі, сумленнага навукоўца. Ён і раней ад-чуваў сваё становішча вучонага-парабка, але не хапала смеласці, каб пазбавіцца ад гэтага.
Апошняй кропляй стала здарэнне з Зіначкай Зёлкінай, калі Гарлахвацкі, баючыся жончы-нага гневу, выкліканага яго «шашнямі» з Зіначкай, павярнуў усё так, што атрымалася, быццам з Зінай у кабінеце быў не ён, а Туляга. Вынесці такога сораму Туляга не мог, таму тут жа пачаў распрацоўваць план, як адпомсціць ненавіснаму невуку і кар'ерысту. Ён раіцца, дзеліцца сваімі думкамі з супрацоўнікамі інсты-тута, шукае іх падтрымкі і дапамогі. Гэта да-памагае яму з цягам часу пераадолець страх. Заставалася толькі пераступіць апошнюю пры-ступку — выкрыць лжэвучонага, які да таго ж яшчэ і дырэктар навуковай установы.
У гэтай цяжкай справе Тулягу дапамаглі Чар-навус, Вера і Левановіч. Яны спакойна яго выслухалі, паспачувалі і паабяцалі падтрымку. Да моманту зачытвання «навуковай працы» Ту-ляга ўжо вызваліўся ад страху і быў рашуча на-строены паведаміць усім супрацоўнікам праўду.
Пасля таго, як Гарлахвацкі зачытаў напісаную Тулягам працу, усім стала зразумела, што ўяў-ляе сабою гэты чалавек як вучоны. У дакла-дзе сустракаліся такія дэталі, што ўзнікала пы-танне, хто на самой справе больш «карысны выкапень» — Гарлахвацкі ці тая жывёліна, пра якую гаварылася ў дакладзе.
Заканчваецца камедыя трыўмфам Тулягі. А Гарлахвацкага забіраюць у НКУС па справе здрадніцтва.
У кантрасце паміж пачаткам і канцом твора і хаваецца сэнс яго назвы. Спачатку смяяўся Гарлахвацкі, паціраючы рукі ад радасці, што, дзякуючы страху Тулягі, зможа ў хуткім часе абараніць дысертацыю і закрыць рот тым, хто падазрае яго ў лжэвучонасці і не давярае яму. У канцы смяецца Туляга, задаволены тым, што хапіла-такі смеласці і рашучасці перамагчы страх і выкрыць ярага кар'ерыста і невука.
Сэнс назвы твора «Хто смяецца апошнім» у тым, што нельга лічыць куранят па вясне, таму што яшчэ не раз выйдзе на паляванне ліса. і, як сцвярджае народная мудрасць, той смяец-ца добра, хто смяецца апошнім.