Романтизм в литературе - (конец XVIII – вторая половина XIX в.) – наибольшее развитие получил в Англии, Германии, Франции (Дж. Байрон, В. Скотт, В. Гюго, П. Мериме). В России русский романтизм зародился на фоне национального подъема после войны 1812 года. Ему присуща ярко выраженная социальная направленность. Он проникнут идеей гражданского служения и вольнолюбия (К. Ф. Рылеев, В. А. Жуковский).Герои – яркие, исключительные личности в необычных обстоятельствах. Для романтизма характерен порыв, необычайная сложность, внутренняя глубина человеческой индивидуальности. Отрицание художественных авторитетов. Не существует никаких жанровых перегородок, стилистических разграничений. Только стремление к полной свободе творческого воображения. К примеру можно привести величайшего французского поэта и писателя Виктора Гюго и его всемирно известный роман «Собор Парижской Богоматери».
Простак: " його голову прикрашало довге волоссся, заплетене в коси", "тонкий і гнучкий стан", "вигляд одважний і водночас лагідний"," я завжди говорю простосердо те, що я думаю"," не має потреби ні в чому"," я тримаюся своєї релігії", " підборіддя було кучеряве"," Всі хвалили гуронця за те, що не дав своїм товаришам з'їсти альгонкійця".Гурон — главный герой повести, молодой человек, полуиндеец-полуфранцуз, по воле судьбы попадает во Францию и приводит светское общество в восхищение своими прекрасными природными качествами — здравым смыслом, искренностью натуры, порядочностью, деликатностью. Гурона удивляет жизнь французов, которая течет не по «естественным законам». Однако естественностью поведения Гурон нередко ставит себя в смешное, нелепое положение, потому что он все понимает слишком буквально. Создав в повести образ Гурона, Вольтер выразил собственное отношение к «естественному состоянию», «естественному человеку». Автор признавал «естественное право», но он не идеализировал первобытное состояние. Будучи сторонником буржуазного прогресса, он не считал «дикаря» «естественным человеком», поскольку «дикари», по его мнению, искажают природу, живут лишь инстинктами.
Схарактеризувати Простака з твору Вольтера пропоную у такий б: Простак є головним героєм однойменного твору Вольтера. Походить він з роду напів-індіанців, напів-французів. Раніше проживав на вільних просторах Канади, а згодом доля закинула його до Франції. Світське суспільство хлопець здивував своєю щирістю та відкритістю, природністю та порядністю. По життю герой користується законами природи та власними інстинктами. Йому чужий світ законів, правових актів та суспільних норм. Через свою чистоту Гурон був прозваний Простаком. Він дійсно проста людина, що сприймає речі такими, які вони є, без усяких натяків та додаткових сенсів. Через це він досить часто опиняться у комічних ситуаціях. Згодом образ головного героя набуває рис трагічності: "Він почав читати історичні книги; вони засмутили його. Світ представлявся йому надто вже злим і жалюгідним". Проте він викликає лише добру посмішку та щире співчуття, а не неприязнь, як інші члени суспільства тогочасної Франції зі своїми пороками.Саме в цьому образі розкривається ідея "природної людини".
