Достоевский во внешнем облике Сони подчеркивает ДОБРОТУ, милосердию, она не была не так уж красивая но в её внешности есть что-то которое человек увидев её радуется. Соня Мармеладова была очень добрая, она ради других жертвует собой. Я рассуждаю так)
Головним героєм роману є молодий лицар Айвенго. Це красивий, сміливий, благородний, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору Еймеру та храмовнику Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька.
Але спочатку він не називає свого імені. У романі показані всі позитивні якості головного героя, проте основна його роль в романі це те, що він є своєрідною сполучною ланкою, центром роману. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
Владимир Дубровский стал разбойником т.к Троекуров не только лишает Дубровских родового поместья, но и покушается на их дворянскую честь и достоинство.На смену отцу в деле защиты семьи приходит сын Владимир. Движимый долгом перед отцом и местью к его обидчику молодой Дубровский пытается по-своему отстоять права семьи, выступая в роли «благородного разбойника».И только благодаря любви и новому чувству долга - долгу по отношению к любимой, - главный герой сворачивает с дороги грабежей.Именно любовь к Маше воззвала к совести Владимира и заставила его прекратить крестьянский бунт. Любовь к дочери своего обидчика также порождает в душе Владимира чувство прощения к Троекурову.
