почитай
Объяснение:
Літературний багаж. Назвіть французьких письменників, згаданих у третій частині підручника. До яких літературних напрямів належить їхня творчість?
«ХІБА НЕ ЦІКАВО РОЗГАДАТИ ЧУЖЕ ЖИТТЯ И ПОБАЧИТИ ЙОГО ЗСЕРЕДИНИ, БЕЗ ЖОДНИХ ПРИКРАС?»
Оноре де Бальзак - сучасник і ровесник Пушкіна - теж був прихильником нового творчого методу. Він написав близько ста романів і повістей, більшість із яких увійшли до епопеї «Людська комедія».
У цій багатотомній праці письменник прагнув створити своєрідну «картину звичаїв» свого часу, показати устрій суспільства і виявити всі його вади. «Людська комедія» - це десятки великих і малих романів, повістей, новел, об’єднаних у художнє ціле. Усі вони описують життя різних верств сучасного авторові французького суспільства.
Задум твору виник у Бальзака 1834 р. Видання мало складатися з трьох частин, зведених «у вигляді ярусів, що височітимуть один над одним».
Перший ярус «Людської комедії» - дванадцятитомні «Етюди про звичаї» (1833-1837). Ця частина складається із шести розділів-«сцен» - описів приватного, провінційного, паризького, політичного, військового та сільського життя. «Сцени приватного життя» присвячені в основному молодості й властивим їй проблемам, які не прив’язані до конкретних обставин і місця. А от у розділах про столичне, провінційне й сільське життя події розгортаються в чітко означеному середовищі, що є однією з найхарактерніших особливостей «Людської комедії».
Наступний ярус - «Філософські етюди». У них Бальзак планував не лише відобразити соціальну історію Франції, а й поставити суспільству «діагноз» і запропонувати «ліки» від його недуг. Якщо «Етюди про звичаї» мали показати «наслідки», то «Філософські етюди» - виявити «причини».
почитай
Объяснение:
Літературний багаж. Назвіть французьких письменників, згаданих у третій частині підручника. До яких літературних напрямів належить їхня творчість?
«ХІБА НЕ ЦІКАВО РОЗГАДАТИ ЧУЖЕ ЖИТТЯ И ПОБАЧИТИ ЙОГО ЗСЕРЕДИНИ, БЕЗ ЖОДНИХ ПРИКРАС?»
Оноре де Бальзак - сучасник і ровесник Пушкіна - теж був прихильником нового творчого методу. Він написав близько ста романів і повістей, більшість із яких увійшли до епопеї «Людська комедія».
У цій багатотомній праці письменник прагнув створити своєрідну «картину звичаїв» свого часу, показати устрій суспільства і виявити всі його вади. «Людська комедія» - це десятки великих і малих романів, повістей, новел, об’єднаних у художнє ціле. Усі вони описують життя різних верств сучасного авторові французького суспільства.
Задум твору виник у Бальзака 1834 р. Видання мало складатися з трьох частин, зведених «у вигляді ярусів, що височітимуть один над одним».
Перший ярус «Людської комедії» - дванадцятитомні «Етюди про звичаї» (1833-1837). Ця частина складається із шести розділів-«сцен» - описів приватного, провінційного, паризького, політичного, військового та сільського життя. «Сцени приватного життя» присвячені в основному молодості й властивим їй проблемам, які не прив’язані до конкретних обставин і місця. А от у розділах про столичне, провінційне й сільське життя події розгортаються в чітко означеному середовищі, що є однією з найхарактерніших особливостей «Людської комедії».
Наступний ярус - «Філософські етюди». У них Бальзак планував не лише відобразити соціальну історію Франції, а й поставити суспільству «діагноз» і запропонувати «ліки» від його недуг. Якщо «Етюди про звичаї» мали показати «наслідки», то «Філософські етюди» - виявити «причини».
Повесть Пушкина посвящена крупному историческому событию, а заглавие вроде бы не связано с этим событием. Почему заглавной героиней становится Маша Миронова, а не Гринев и Пугачев? Выбор названия позволяет предположить, что образ Маши для понимания общей концепции очень важен, автор хотел показать, как складывалась судьба героев повествования в круговороте исторических событий. Именно поэтому автор выбирает ее и Петрушу, чьи характеры показаны в развитии, представлен процесс становления личности. Маша Миронова - воплощение гармонической ясности. Она существует для того, чтобы вносить во все свет, любовь. Это простая русская девушка с самой обыкновенной внешностью, но за этой простотой таится настоящее нравственное богатство. В «Капитанской дочке» тесно переплетаются история любви и сказка, интересы государства, сословия и отдельной личности. На Руси государя принято называть батюшкой, а государыню – матушкой.
Пушкин пошел вслед за этой традицией и изобразил народ, как семью. Но в этой семье произошел раскол: батюшка пошел войной на матушку. Обращаясь к конфликту между дворянами и крестьянами автор переводит его из сословной плоскости в человеческую. Смысл, происходящего в повести, проявляется во сне Гринева: мужик с черной бородой оказывается на месте отца Петруши и мать просит признать в нем отца, но герой не хочет просить благословления у мужика и признавать его своим отцом. Эпиграф гласит: «Береги честь смолоду». Соответствует ли этому требованию Гринев? На первый взгляд, герой ведет себя правильно дворянской чести, он изо всех сил сопротивляется тому, чтобы перейти на сторону Пугачеву, но оговора он все равно не избежал. А есть ли что – нибудь важнее дворянской честь? По - Пушкину получается, что есть - это честь человеческая, на протяжении всего сюжета автор сталкивает сословную систему ценностей с человеческой. Пугачев в повести совершает человеческие поступки, хотя играет роль злодея, а Императрица свои поступки соизмеряет с законом, но есть сила, которая выше закона - это сила милосердия. Ее демонстрирует в повести только Пугачев. Для него Маша Миронова и Петруша Гринев становятся дочкой и сыном, в то время как Императрица видит в них только своих подданных!Я читала мне очень понравилось)