1. Середньовічна література була літературою традиціоналістського типу. На всьому протязі свого існування вона розвивалася на основі постійного відтворення обмеженого набору образних, ідеологічних, композиційних та ін. Структур - топосів (загальних місць) або кліше, що виражався в сталості епітетів, образотворчих кліше, стійкості мотивів і тим, сталості канонів для зображення всієї образної системи (будь то закоханий юнак, християнський мученик, лицар, красуня, імператор, городянин і т.д.). На основі зазначених кліше сформувалися жанрові топоси, що володіли власним смисловим, тематичним і зображально-виразним каноном (наприклад, жанр агіографії або «бачень» в клерикальної літератури або жанр куртуазного роману в лицарській літературі).Середньовічна людина знаходив у літературі загальновизнаний, традиційний зразок, вже готову універсальну формулу опису героя, його почуттів, зовнішності і т.д. (красуні завжди золотоглаві і блакитноокі, багатії скупі, святі володіють традиційним набором чеснот і т.д.).2. На формування середньовічної топіки значний вплив справила література античності. У єпископських школах раннього середньовіччя учні, зокрема, читали «зразкові» твори античних авторів (байки Езопа, твори Цицерона, Вергілія, Горація, Ювенала та ін.), Засвоювали античну топіку і використовували її в своїх творах.Подвійне ставлення середньовіччя до античної культури як насамперед язичницької зумовило вибіркове засвоєння античних культурних традицій і пристосування їх для вираження християнських духовних цінностей та ідеалів. У літературі це виразилося в накладанні античної топіки на топіку Біблії, головного джерела образної системи середньовічної літератури, що освячувала духовні цінності та ідеали середньовічного суспільства.3. Яскраво виражений морально-дидактичний характер. Середньовічна людина очікував від літератури моралі, поза мораллю для нього втрачався весь сенс твору.4. Література середньовіччя заснована на християнських ідеалах і цінностях і прагне до естетичної досконалості.
Рассказчик не любит лежать в больницах. он повествует о том, как однажды лежал он в больнице с брюшным тифом. там ему нравится далеко не всё. первое, что приходиться ему не по душе — плакат, на котором находиться малоободряющая надпись о времени выдачи трупов. несмотря на высокую температуру, он начинает критиковать эту надпись, к явному недовольству медперсонала. врач ему говорит, что выздороветь у него мало шансов, а если выздоровеет, тогда пусть и критикует, сколько угодно. следующим моментом, который вызывает возмущение петра, становиться обмывочный пункт. больной считает, что благозвучней называть его «ванной». он приходит туда и обнаруживает купающуюся старуху. пётр начинает возмущаться, но тут старуха требует вынуть её из воды. ванную наполняют горячей водой, и больной моется. после этой процедуры ему бельё большего размера, чем требуется. однако, он не возмущается, замечая, что для больницы это нормальное явление. в палате, куда его приводят, лежит человек тридцать народу. возмущённый пётр требует позвать главврача, но приходит фельдшер, и больной теряет сознание. очнувшемуся петру медсестра сообщает, что его можно будет скоро выписывать, если он не заразиться от соседей по палате. организм петра не поддаётся болезням. лишь перед самой выпиской он подхватывает коклюш, который организм снова побеждает, после чего он болеет на нервной почве — тело петра покрывается прыщами, потому что его не выписывают по всевозможным причинам. дома жена ему сообщает, что из-за ошибки в больничной бухгалтерии она получила известие о его смерти. с тех пор пётр предпочитает болеть дома.
Том Сойер был непослушным мальчиком, ходил в воскресную школу и любил Бекки Тэтчер. Однажды с друзьями пошёл на кладбище ночью (не помню зачем, какие-то суеверия) , там они стали случайными свидетелями убийства доктора. Убил индеец Джо. Потом Тому снились кошмары про убийство, был суд и Тома вызвали как свидетеля (он поклялся на Библии говорить только правду) , он и рассказал правду. Присутствовавший в суде индеец Джо сбежал через окно и исчез.
Тем временем Том с Бекки и другими друзьями пошли на пикник, а Том и Бекки ушли в пещеру и там заблудились. Когда Том ищет выход, он видит там индейца Джо и соображает, где спрятан клад. Позже они с другом Геком возвратились в пещеру и забрали деньги. Индеец Джо погиб в пещере, т. к. вход в неё заколотил отец Бекки.
