М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
dimaprokopovewp06mw2
dimaprokopovewp06mw2
03.04.2021 15:05 •  Литература

Составить 12 вопросов по сказки алиса в стране чудес.

👇
Ответ:
rageworker
rageworker
03.04.2021
1. Как звали рыжеволосую девочку?
2. Куда она попала?
3. Какую микстуру она выпила?
4. Кого она увидела первым?
5. Что она съела?
6. Какого кота она увидела?
7. Как называли мастера шляп?
8. Каких королев она встретила?
9. Какая из королев по характеру была коварная и злая?
10. Что под ноги клала красноволосая королева?
11. Какая королева главной героине?
12. Куда попала главная героиня?
4,8(44 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
О. С. Пушкін роману «Євгеній Онєгін» присвятив вісім років свого життя. За час написання роману у поета сталася серйозна переоцінка цінностей, поява у нього нових життєвих пріоритетів.

Пушкін був у процесі інтенсивних моральних шукань. Прагнення до вирішення головних моральних проблем сучасного суспільства і буття, до філософського осягнення світу яскраво відбилося в романі, в якому всі ситуації дійсного життя і долі героїв сприймаються крізь авторську призму.

У романі долі героїв нам, читачам, дають поживу для роздумів про взаємозв’язок світу й особистості, про проблему боргу і щастя. Чи був щасливий Євгеній Онєгін? Думаю, що у читачів роману немає сумнівів у тому, що Онєгін глибоко нещасна людина. У нього є походження, природна обдарованість, багатство, але все це ні разом, ні окремо, ніколи не зробить людину щасливою. Євгеній спадкоємець всіх своїх родичів, він належить до великосвітського петербурзького суспільства, наділений такими якостями, як холодним розважливим розумом і комунікабельністю. Але він обділений чимось дуже важливим, необхідним для щастя.

О. Пушкін знайомить нас з Євгенієм Онєгіним як зі своїм приятелем. Автор показує нам, що Онєгін страждає душевною нерозвиненістю. Пушкін пропонує герою роману такі обставини, в яких сам автор отримує відчуття захвата життям і щастя. Онєгін, навпаки, в цих обставинах перебуває байдужим. Автор пропонує Онєгіну насолодитися театром, який називає чарівним краєм, але Євгеній байдужий і до блискучих артисток, і до чарівних постановок.

О. Пушкін хоче ввести його в коло своїх друзів, щоб герой знайшов порятунок від душевних терзань у творчості. Як не бився автор, але нічого з цього не вийшло. О. Пушкін намагався зацікавити Євгенія Онєгіна радістю і блиском балів, але герой був похмурий і там. Для автора щастя становила любов, яка перетворювала все навколо. Але хіба наш герой здатний любити? Адже він вважає любов ніжною наукою пристрасті, вона для нього лише розумова гра.

О. Пушкін, можна сказати, веде свого героя по життю, пропонуючи йому різні можливості для щастя. Ось Євгеній у селі: здавалося б, насолоджуйся світом сільської тиші. Що ви! Він і тут залишається перебувати в нудьзі, його долає хандра. Герой не зміг знайти щастя в спокої сільської одноманітності. Пушкін зіштовхує Онєгіна з миром сердечності і душевності. Автор знайомить Онєгіна з Ленським і Тетяною Ларіної, бо у них є те, чого немає у Онєгіна. Володимир Ленський – герой, у якого є душа. Автор згадує про нього, часто використовуючи такі фрази, як «палкий дух», «душа його була зігріта» тощо. Для нього щастя – це хвилинний стан.

О. Пушкін у романі називає Ленського «щасливцем». Ніжний образ метелика виникає у автора, коли він про нього розповідає. В античній літературі у вигляді метелика зображували Психею. Вона була уособленням душі і коханої Амура. Можна сказати, що образ метелика об’єднує Ленського і Тетяну, тому що вони обидва уособлювали душу. Цей образ влетів у скло онегінської бездушності, залишивши тріщину. Ленський розбився, а Тетяна вціліла. Тетяна до душі Онєгіна пробудитися. І ось тільки тут з’являються слова про ймовірність щастя. Але Євгеній про щастя може говорити лише в умовному вигляді, бо розуміє свою нездатність слідувати почуттю боргу.

Формування душі у Онєгіна відбувається із затримкою, в ньому рано охололи почуття і понівечене поняття боргу. Євгеній Онєгін не прислухався під час до голосу совісті, не виконував моральний борг, щоб зупинити дуель. Йому не вистачило мужності, тому він став убивцею Ленського. Тетяна після пояснення з Онєгіним зрозуміла, що він не може дати їй щастя. Її любов до нього не зруйнувала душу, а навпаки, зміцнила моральну досконалість Тетяни. Онєгін дізнався, що таке каяття, любов опанувала його душею. Тільки ось душевний досвід прийшов до нього досить пізно.
4,4(39 оценок)
Ответ:
Dindonn
Dindonn
03.04.2021

Война – это самое страшное, что может случиться в жизни каждого человека. Внезапное нападение фашисткой Германии на простых советских людей. Но ничего не сломить сильный духом народ, у них впереди лишь Победа!

Война – как много в этом слове. Одно лишь слово несет в себе массу страха, боли, криков и плача матерей, детей, жен, потерь близких людей и тысячи славных солдат стоявших за жизнь всех поколений… Сколько же деток она оставила сиротками, а жен вдовами с черными платками на головах. Сколько страшных воспоминаний она оставила за собой в человеческой памяти. Война – это боль человеческих судеб, вызванная теми, кто правит в верхушках и жаждет власти любым даже кровавым.

И если хорошо задуматься, то и в наше время нет ни одной семьи, у которой война не забрала или же просто не искалечила пулями, осколками или просто своими отголосками близкого нам человека. Ведь все мы помним и почитаем героев Великой Отечественной Войны. Мы помним их подвиг, сплоченность, веру в великую победу и громкое русское «УРА!».

Великую Отечественную Войну можно по праву назвать – священной. Ведь все люди стали на защиту своей Родины, не испугавшись шальной пули, мучений, плена и многого другого. Наши предки настолько сплотились и шли вперед отбивать у врага свою землю, на которой они родились и выросли.

Советских людей не сломила даже внезапность нападения 22 июня 1941 года, немецкие фашисты напали ранним утром. Гитлер рассчитывал на быструю победу, как во многих странах Европы,сдавшимся и покорившимся ему практически без сопротивления.

У наших людей не было никакого вооружения, но это никого не испугало и они шли уверенно вперед, не сдавая позиции, защищая своих близких и Родину. Дорога к победе пролегала через множество препятствий. Воинственные бои развивались и на земле и в небе. Не было ни одного человека, который не внес бы свою лепту в эту Победу. Молодые девчонки, служившие медиками и тащившие с поле боя на себе раненых солдат, сколько же в них было сил и мужества. Сколько веры они несли за собой, даря ее раненным! Мужчины шли смело в бой, закрывая своими спинами тех, кто был в тылу, свои дома и семьи! Дети и женщины трудились на заводах у станков, производя боеприпасы, принесшие заветные успехи в умелых руках!

И вот не смотря ни на что, наступил тот миг, миг долгожданной победы. Армия советских солдат спустя долгие годы сражений смогла прогнать фашистов с родной земли. Наши герои-солдаты дошли до границ Германии, и штурмом взяли Берлин – столицу фашисткой страны. Все это происходило в 1945 году. В мае месяце 8 числа Германия подписала полную капитуляцию. Именно в то самое время, наши предки подарили нам один из великих праздников отмечающийся 9 мая – это День Победы! День поистине со слезами на глазах, огромной радостью в душе и с искренней улыбкой на лице!

Вспоминая рассказы дедов, бабушек и людей, участвовавших в этих боевых действиях, можно сделать вывод, что лишь сильный духом, смелый и готовый идти насмерть народ, мог прийти к победе!

Для молодого поколения Великая Отечественная Война – это лишь история из далекого Но эта история будоражит все внутри и заставляет задуматься о происходящем в современном мире. Задуматься о тех войнах, которые мы видим сейчас. Задуматься о том, что мы не должны допустить еще одной войны и доказать героям-солдатам, что они не зря полегли в землю, что не зря их кровью пропитана почва! Я хочу, чтобы каждый помнил, какой ценой досталась эта не легкая Победа и тот мир над головой, который сейчас у нас есть!

И в заключении мне очень хочется сказать вам, Великие воины! Я помню! Я горжусь!» думаю подойдёт прости но меньше не могла сочинение тебе написать)))

4,4(9 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ