Катерина – центральний образ поеми, образ жінки-страдниці, яка уособлює нещасливу долю багатьох дівчат, що за словами поета «кохалися з москалями». Ставлення до Катерини може бути і негативним, і позитивним, залежно з якого боку подивитись на її вчинки. Звичайно, її можна засуджувати за те, що покохала москалика, який обезчестив її, зганьбив дівочу честь і підступно покинув, обіцяючи повернутися. Також Катерину можна засуджувати за те, що вона не слухала своїх батьків, рідних людей, які ніколи поганого своїй дочці не хочуть і цим самим порушила одну із головних Божих Заповідей, виконання якої забезпечує довге і щасливе життя. Але Катерина, оскільки була доброю, довірливою і чесною дівчиною, так щиро полюбила москаля, не підозрюючи його не дотримання слова, підступність і брутальність. Катря гідно вислухала і виконала вирок батьків, які відцуралися від неї, хоча і не мали більше дітей. Також її можна зрозуміти тому, що всі її діла були плодами любові і вона достойно виконувала роль матері, хоча ця радісна для багатьох жінок подія була для неї тягарем, з яким вона мала змиритися на все життя. Катерина піклується за свою дитину, зичивши 1 шеляг у чумаків для медяника для сина. За ради своєї дитини, при зустрічі зі зрадником-батьком ладна стати наймичкою лише, щоб він прийняв сина і не псував йому долю. Адже краще бути сиротою, а не сином-безбатченком. Оскільки поема написана в романтичному стилі і від Катерини відцурався весь світ починаючи від батьків і рідного села і закінчуючи глузливими промовами москалів – вона обирає для себе втечу : топиться у ставку знесилена від страшних душевних мук, плачу, ворожінь і принижень.
Проблема Катерини актуальна і в наш час, адже і в сьогоднішньому суспільстві знаходяться такі «москалики», які вміють лише улесливо говорити гарні слова, а потім не відповідають за свої вчинки. Проте, можливо, сьогодні Катерина не була б так суворо покарана від батьків, а вони б поділили її горе.
Объяснение:
1. Он думает о пейзаже, свой нелегкой судьбе и будущем. В начале первой строфы поэт обращается к тучам с чувством грусти, видя в них таких же странников, как и он сам. Он называет их «вечные странники», потому что у тучек нет дома, нет родины, они всю жизнь путешествуют по небу. Небо поэт называет «степью лазурною», потому что бескрайняя степь словно отражается в небесном зеркале, а отражаясь, приобретает голубоватый оттенок. Так поэт будто бы расширяет делая его бесконечным.
2. Клевета ядовитая, милый север,нивы бесплодные
Её имя (такое то такое то),её (к примеру)12.
мы с ней очень хорошо общаемя.вместе ходим гулять.иногда мы с ней ссоримся,но в ту же минуту меримся.Моя подруга любит шутки,и всегда прикалывается надо мной.когда меня обижают,она вступается в меня.Она лучшая ,и мне другой подруги не надо.
(вот как то так..фантазия моя не хромает:) )