Сыновья Тараса Бульбы, Остап и Андрий, оканчивают обучение и возвращаются в отчий дом. Отец жаждет показать им казачью жизнь и для этого берёт из с собой на Запорожскую сечь. Парни быстро вливаются в весёлый коллектив, в котором казаки от безделья пьют да гуляют. Бульба требует смены кошевого. Новое руководство принимает решение идти на Польшу. Первым под удар попадает Дубно. Город осаждают, а близлежащие села грабят и жгут. Казакам не по душе такие бесчинства, им хочется сражаться с равным противником.
Андрий, полюбив полячку, предаёт свою Родину и отца. Он пробирается в осаждённый город к любимой и остаётся на стороне врага. В одной из схваток с поляками Тарас собственноручно убивает сына-перебежчика. Остап хороший воин, но проигрывает одну из схваток и попадает в плен, где его казнят на глазах отца. Тарас Бульба остаток дней своих посвящает мести за убийство сына. Сам он погибает от рук гайдуков.
Даніель Дефо. Письменник, ім'я якого добре знають як дорослі, так і діти. Світова його слава тримається перш за все на його романі «Пригоди Робінзона Крузо». Роман, який ось уже більше двох століть читають у всьому світі. Він передається з покоління в покоління, і онуки читають його з не меншим захопленням, ніж батьки й дідусі.
Чим же так приваблює читачів герой роману Робінзон Крузо? Що особисто мені подобається в ньому? А те, що він великий трудівник, людина невтомної енергії, оптиміст. Інший на його місці загинув би, опинившись у таких обставинах. Робінзон опинився сам на острові, йому протистояв світ, глибоко байдужий до нього, який навіть не знав про його існування. Море, вітер, дощі і цей острів з його дикою флорою і фауною — ось усе, що оточувало Робінзона. І варто було йому хоч на хвилину опустити руки, відмовитися від щохвилинної боротьби з грізними силами природи, цей острів, напевно, став би його могилою. Але він зумів напружити свій розум, силу волі, щоб у таких екстремальних умовах не тільки вижити, а й залишитися людиною. Для цього йому необхідно було оволодіти не тільки багатьма професіями (що він і зробив), а навіть законами оточуючого світу. Не може не приваблювати в Робінзоні і наполегливість, цілеспрямованість. Він збудував собі житло-фортецю, зумів з кількох зерняток виростити врожай пшениці, перетворити диких кіз на свійських тварин, зростити виноградну лозу. А ще мені подобається в цьому герої те, що вже з перших днів перебування на острові він насаджує дерева, приручає тварин. Він ніколи не дає собі послаблення, чітко планує свій день: спочатку читає Священне Писання, далі —- полювання, сортування, сушіння й приготування їжі, догляд за худобою, робота по господарству.
Заповітною його мрією було збудувати човен і нарешті вибратися з цього острова. Він знайшов відповідне дерево, повалив його й кілька місяців видовбував з нього човен. Коли човен нарешті був готовий, Робінзон зрозумів, що спустити його на воду йому не вдасться: занадто важкий. Але він не втрачає сили духу, стійко переносить невдачу.
Нарешті Робінзон знайшов собі товариша — П'ятницю, якого він навчив говорити, займається його вихованням, долаючи його дикарські звички.
Немало ще випробувань довелося пережити Робінзону, доки він знову потрапив на свою батьківщину. Але вижити в екстремальних умовах і залишитися людиною йому до сила волі, хоробрість, невтомна працелюбність, наполегливість і оптимізм. Цим і приваблює мене Робінзон Крузо. І такі риси характеру я б хотіла виховати в собі.
