У Митраши и Насти были сходные черты: оба они обыли весьма трудолюбивыми, пришлось такими стать, ведь они остались сиротками. Они быстро научились справляться с поступавшими сложностями сиротской жизни, оба подражали родителям, кто как их запомнил. Например, Митраша, когда они с Настей ходили за ягодой, одевался как отец, а так же он любил поучать, как и папа, свою старшую сестренку Настю. Хоть сами и жили почти впроголодь, но они всегда нуждающимся.Хозяйство они вели вместе, никому не жаловались на трудности, все делали сами, так получилось, что им обоим приходилось выполнять совсем недетские обязанности, упавшие на их плечи. Но были у детей и различия в характере: Митраша считал себя главой семьи, любил поучать старшую сестренку. Митраша был весьма находчив, особенно, когда приключилось несчастие с болотом.Так же у него было хорошее чувство ответственности за сестру и сохранность ее жизни. Настя же была уступчивой девочкой, именно поэтому Митраша чувствовал необходимость защитить ее, так как чувствовал ее не к самостоятельности в сложных жизненых ситуациях.
Творчість поетична, один з найінтересніших і найбільше впливових об’явів психологічних і культурних, є в наших часах предметом дуже обширних і глибоко сягаючих дослідів. Позаяк творчість та початками своїми корениться в душі поета, а наслідки її входять в глиб життя цілого народу, ба навіть цілої людськості, і виражаються впливом на обичаї, поняття, вірування, уподобання, і т. ін., загалом впливом на цілу атмосферу духову цілих поколінь, отже, й виростаючих нових поетів, для того досліди над механікою творчості поетичної мусили з часом розбитися на дві галузі, котрі з двох різних боків ведуть до одної цілі – до вияснення і зрозуміння творів поетичних.
