Дік Сенд всього 15 років. Доля була до нього суворою: він був знайдуть, ім'я йому дав перехожий, який відніс хлопчика до притулку. Але коли він підріс, містер Уелдон звернув увагу на кмітливого хлопчика і дав йому можливість вчитися і працювати на його судні «Пілігрим». Дік мріяв стати справжнім капітаном. Але проблеми переслідували юнака. Фізична сила і міцний дух до йому з гідністю вийти з небезпечних ситуацій. Сміливість, рішучість дозволяли йому діяти швидко. Чуйність і відданість спонукали юнака піклуватися про місіс Уелдон і Джека. Відповідальність - головна риса характеру Діка, тому не дивно, що п'ятнадцятирічний капітан хвилювався за долю кожного з пасажирів судна, він не їв і не спав, стоячи за штурвалом протягом декількох діб. Діка більшість героїв поважають, сподіваючись на його силу і розум, і тільки Негоро і Харріс вороже ставляться до капітана, тому що він заважає їх підступним планам. Мені подобається цей герой своєю сміливістю, відповідальністю. Він викликає повагу ще й тому, що в наш час 15-річні хлопці тільки вчаться в школі. Вони залежать від батьків, часто несамостійні, не мають можливості проявити свої якості характеру в таких романтичні пригоди і небезпечних подорожах, в яких побував Дік. Але бути відданим, чуйним, сміливим, рішучим можна і в звичайному житті, треба тільки прагнути до цього надеюсь вам подойдет)
В этих трёх стихотворениях затрагивается такие темы как - тяжкая судьба, невезучая жизнь и др. В произведении "Утёс" М.Ю. Лермонтов как бы намекает на то, что у него в жизни была хорошая пора (золотая тучка), но потом она сменилась плохой (плачливый утёс). В стихотворении "Листик" поэт рассказывает о нелёгкой судьбе листика-странника, который был никому не нужен , как и Лермонтов сам (p.s. он так считал). В "Тучах" Михаил Юрьевич рассказывает о удалённости от Родины, сравнивает себя с невинными тучками.
Произведения можно считать исповедью, в т.ч. потому, что в них вызывается сочувствие и сопереживание поэту, и читатель понимает, что жизнь Лермонтова была непростой.
Объяснение:
Оба они (И бабушка и Цыганок) были людьми простыми и очень хорошими .Цыганка из зависти убили дядья ( так думает Алёша ),а бабушка из тех русских женщин ,которые "коня на скаку остановит,в горящую избу войдёт".Горький ,показывая поведение бабушки во время пожара в красильной мастерской ,заставляет читателя вспомнить эти строки Некрасова .
Вот как говорил писатель о своей бабушке - Акулине Ивановне Кашириной
"Говорила она, как-то особенно выпевая слова, и они легко укреплялись в памяти моей, похожие на цветы, такие же ласковые, яркие, сочные. Когда она улыбалась, ее темные, как вишни, зрачки расширялись, вспыхивая невыразимо приятным светом, улыбка весело обнажала белые крепкие зубы, и, несмотря на множество морщин в темной коже щек, всё лицо казалось молодым и светлым...
Вся она – темная, но светилась изнутри – через глаза – неугасимым, веселым и теплым светом. Она сутула, почти горбатая, очень полная, а двигалась легко и ловко, точно большая кошка, – она и мягкая такая же, как этот ласковый зверь.До нее как будто спал я, спрятанный в темноте, но явилась она, разбудила, вывела на свет, связала всё вокруг меня в непрерывную нить, сплела всё в разноцветное кружево и сразу стала на всю жизнь другом, самым близким сердцу моему, самым понятным и дорогим человеком, – это ее бескорыстная любовь к миру обогатила меня, насытив крепкой силой для трудной жизни."