Читаючи твір Марини Павленко "Русалонька із 7-В" я відчув (ла) всю атмосферу повісті на собі. У розповіді описується життя дівчинки-підлітка та її життєві історії. Читаючи повість я і хвилювався(лася), і радів(ла) за головну героїню. Кожну подію я відчував(ла) на собі. Повість викликала у мене зацікавлення до всієї історії. Читаючи кожне речення, я хвилювався(лася) про подальшу долю дівчинки і про загальний розвиток подій, адже твір затягує абсолютно всіх підлітків у світ "русалоньки" і ми починаємо розуміти її як ніхто інший. Я обов'язково продовжу читати інші книги Марини Павленко про "Русалоньку із 7-В"
У гуманістичному середовищі виник новий ідеал особистості, породжений світськими та класичними прагненнями цього світогляду. Згаданий ідеал було розвинуто в гуманістичній літературі.
Объяснение:
Усі їхні міркування були пройняті однією головною ідеєю — схилянням перед розумом та його творчої міццю. Розум — це безцінний дар природи, який відрізняє людину від усього сущого, робить її богоподібною. Для гуманіста мудрість була вищим благом, доступним людям, і тому своїм найважливішим завданням вони вважали пропаганду класичної літератури. В мудрості та пізнанні, вірили вони, людина знаходить справжнє щастя — і в цьому полягала її справжня шляхетність.
На відміну від середньовічного та феодального ідеалу особистості (релігійного та станового), новий, гуманістичний ідеал мав чітко виражену світську та соціальну орієнтацію. Гуманісти, спираючись на спадок античності, відкидають значення походження в оцінці гідності людини, яке тепер залежить від її індивідуальних якостей.
Написан «Фаталист» вслед за «Таманью», скорее всего сразу по возвращении поэта в Петербург, в начале 1838 г. И эта глава первоначально в состав романа не включалась.
Позднее Лермонтов включил "Фаталиста" в роман в следующем порядке:
I — «Бэла», II — «Максим Максимыч», III — «Фаталист».
Включение в роман «Тамани» с Печориным в качестве героя раскрывало дополнительно некоторые грани его характера и судьбы. «Тамань» — еще один особый мир, в который пытается заглянуть Печорин. Поставив «Тамань» первой в записках Печорина, писатель передвинул новеллу «Фаталист» в их конец, что в наибольшей мере соответствовало ее итоговому философскому смыслу. Можно сказать, что именно в этой главе, которой оканчивается роман, отображена и ярко раскрыта тема самой судьбы, предопределения и свободы человеческой воли - своеобразная "схватка с судьбой". Поэтому концовка именно этой главой неслучайна.
Одну из итоговых фраз «Фаталиста» Лермонтов вписал в рукопись уже после ее завершения, видимо, придавая ей особый, ключевой смысл.
Интересно, что в некоторых научных изданиях "Бэла" и "Фаталист" меняются местами.