С детства известная нам поэма великого русского поэта А. С. Пушкина «Руслан и Людмила» в сказочной форме повествует нам о доблести и геройстве, о криводушии и вероломстве, о любви и преданности.
Главный персонаж повествования - храбрый и умелый русский витязь Руслан.
На долю Руслана выпадают тяжёлые испытания. Чтобы свою любимую невесту Людмилу из плена злобного волшебника Черномора, Руслан отправляется в далёкий неизведанный путь, полный коварных врагов и непреодолимых препятствий.
Встретив на своём пути старого отшельника Финна, доблестный витязь получает от последнего дельные советы по поиску Людмилы. Руслан храбро борется с врагами, постепенно приближаясь к логову злого карлика Черномора, который похитил его невесту.
Захватывающая своим сюжетом поэма Пушкина написана простым и доступным языком. Все герои изображены так красочно и реалистично, что они встают в нашем воображении как живые.
Вероломные и коварные соперники Руслана вызывают в читателе отрицательные чувства. Старая колдунья Наина, отвергнутая финном, вызывает жалость.
Читатель высоко оценивает великодушие и благородство вещей головы, указавшей Руслану путь к чертогам Черномора и подсказавшей тому, как лишить злого карлика его волшебной силы.
Смелый и решительный витязь добирается до Черномора и одерживает над ним блестящую победу. Руслан лишает Черномора могущественной силы, отрубив ему волшебную бороду.
Освободив заколдованную Людмилу, князь отправляется в обратный путь.
Подлость хитроумного фарлафа толкает его на убийство спящего человека, и он коварно закалывает мечом уснувшего Руслана.
Витязя воскрешает отшельник Финн, он же даëт Руслану кольцо, с которого предстоит разбудить заколдованную Людмилу.
Финн торопит Руслана скорее отправляться к Киеву, который в этот момент осаждают полчища печенегов.
Взяв кольцо, князь, вскочив на коня, мчится к Киеву. Сильный и бесстрашный Руслан вызывает панику среди печенегов, и русское войско одерживает победу.
Погляд А. Азімова на освіту майбутнього (за твором "Фах")
Освіта — справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань.
Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.
Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.
Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?
Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.
