Мой лучший друг - это моя крепость. Мы познакомились, когда первый раз оба пошли в школу, еще в первом классе, с тех пор мы не разлей вода. Мы умеем понимать друг друга с полуслова, а иногда мне кажется, что даже мысли друг друга можем прочитать! Мы с моим другом всегда вместе сидим за одной партой в школе. Нам не скучно ни на одном уроке, ведь мой друг очень веселый и энергичный. Он всегда может придумать что-то интересное или сказать что-то, над чем весь класс будет смеяться. С ним очень весело. На переменах мы всегда ходим в столовую и покупаем шоколадные батончики, мы оба их любим. Домашнее задание мы всегда стараемся делать тоже вдвоем, всегда кто-то объясняет другому, если понял тему лучше. А после выполненных уроков мы идем гулять. Когда на улице лето, то мы играем в футбол на поле, что расположено возле наших домов. Иногда играем в баскетбол или катаемся на велосипедах. Живем мы, кстати, тоже по соседству. Зимой мы играем в снежки, устраиваем перестрелки или же лепим больших снеговиков. Также мы часто сидим у меня дома и играем в компьютерные игры. У меня есть еще много товарищей и других друзей, так же, как и у Саши, моего друга. Но самый мой лучший друг это все равно Саша. Он всегда добрый, отзывчивый и очень веселый. И он очень умный, хорошо учится и у него всегда положительные оценки. Мой лучший друг всегда меня поймет, поддержит и придет на , и я очень рад, что имею такого друга.
ТЕМА «СОНЦЕ»
Мета: показати рух сонця по небу.
Матеріал: Вертикальний предмет (стовп, дерево), крейда.
Умови проведення досліду: літо, сонячна днина.
Хід досліду: Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) і накреслити крейдою тінь від котрогось з них. Повторити опівдні та ввечері.
Мета: показати залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла.
Матеріал: ліхтарик.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досліду: Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30 секунд, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли було більш тепло.
Мета: та сама.
Матеріал: природні об’єкти; металеві предмети, розміщені на подвір'ї.
Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина.
Хід досліду: Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З'ясувати залежність між висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо – як у ліхтарика) та кількістю його тепла.
ТЕМА «ПОВІТРЯ»
Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Умови: звичайне приміщення.
Хід досліду: Склавши трубочкою губи, з силою втягнути повітря. Повітряний потік "звучить" і відчувається на губах.
Увімкнути вентилятор і дати дітям відчути рух повітря.
Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.
Перекинути порожню склянку догори дном, та, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?
Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?
Зважити на вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?
Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.
Умови: весняна або літня днина.
Хід досліду:
Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.
Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.
Мета: продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин.
Хід досліду: Запропонувати дітям на короткий час затулити носа й рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря та відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час за кішкою, кролем.
ТЕМА «ВОДА»
Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).
Умови: звичайне приміщення за будь-якої пори року.
Хід досліду:
Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.
Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.
Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.
Хід досліду: Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. По ігати за парою і за поступовим зменшенням кількості води у колбі.
Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору.
Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її.
Матеріал: пласкі мисочки з водою.
Умови: літо, сонячна днина.
Хід досліду: Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну – на сонці, іншу – у затінку. Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.
Мета: продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і навпаки.
Матеріал: прозора склянка, лід.
Умови: зима, морозяна днина.
Хід досліду: Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.
Висновок: у холоді вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг – це різні стани води.
Одним кажется, что всё хорошее, что они делают для своей собственной жизни, учёбы, карьеры, личного благосостояния, и есть те самые добрые дела, на которые дана нам жизнь. Таких людей мы можем назвать карьеристами и даже эгоистами, хотя, если разобраться, они не делают ничего плохого.
Таким предстаёт перед нами герой романа Льва Толстого «Война и мир» Андрей Болконский до своего нравственного перерождения. Ведь он уходит на войну, оставляя молодую беременную жену в отцовском имении в Лысых Горах, не думая о том, как тяжело и одиноко ей будет. В тот момент его интересует лишь собственная жизнь. Андрей мечтает совершить свой великий подвиг, мечтает о славе. Но разве мы можем винить его в этом?
Другие представители общества делают свои добрые дела лишь для ограниченного круга людей, например, посвящают свою жизнь семье. Такой человек отдавать всего себя заботе о родных и близких.
В рассказе Михаила Шолохова «Судьба человека» Андрей Соколов после гибели своей семьи отдаёт всю свою любовь и нежность мальчику, потерявшему на войне родных.
Третья категория людей отличается от двух первых глобальностью помыслов её представителей. Это люди, готовые отдать свою жизнь ради мира во всём мире. Общественные интересы для них превыше всего. Свои добрые дела они совершают во имя народа и для народа.
Таким мы видим Данко в рассказе Максима Горького «Старуха Изергиль». Поступок этого героя достоин высшей похвалы. Но достойны ли его люди, которым Данко отдал свою жизнь? Ведь после его смерти они сразу же забыли гордого смельчака.
На мой взгляд, каждый человек всеми своими поступками должен стремиться к идеалу, в том числе и в делах своих. Хотя для каждого человека существует своё понятие об идеальной личности, но в любом случае в это понятие входят положительные качества.
Какая же из трёх вышеперечисленных категорий людей больше других приближается к совершенству? Кажется, что ответить на поставленный вопрос легко: конечно же, третья группа ближе всех к идеалу. Ведь в этом случае в выигрыше оказывается большее количество людей, чем в двух других. Но так ли это на самом деле?
Проблема ответа на данный вопрос заключается в том, что в нашем мире всё относительно. Не всегда то, что на первый взгляд кажется очевидным, является истиной. Некоторые люди назовут поступок того же Данко сумасшествием или даже бессмыслицей.
Так на какие же именно добрые дела дана нам жизнь? После всего сказанного выше может создаться впечатление, что найти верный ответ на этот вопрос и чётко сформулировать его просто невозможно. Но ответ есть. И он лежит на поверхности. Каждый человек должен сам определить, что он дать людям и самому себе. Понять, что именно он может сделать для того, чтобы мир стал лучше. Человек, который сделает те самые добрые дела для себя, для близких, для всех людей на Земле, получит право говорить, что он выполнил свой долг и достоин великого звания «человек» и великого дара жить.