Із тисяч народів і народностей світу майже 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.
У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. А рік той – тисяча дев’ятсот дев’яносто перший.
Сьогоднішній день Незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.
Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея.
Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах й вельми суперечливим. Це великою мірою зумовлено надзвичайно не сторичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.
Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходили переважно події сумні. Пам’ять наша міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського бою, підступне нищення Січової Запорізької республіки, Емський указ і Валуєвський циркуляр про заборону української мови. А з недавніх історичних подій – муравйовські погроми, розстріляне Відродження 20-х, голодомор тридцять третього, чорна наруга тридцять сьомого, операція "Вісла", чорнобильська трагедія.
Називаючи важкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже на нашому славному історичному шляху були і могутня Київська держава Володимира Великого, Ярослава Мудрого, і перша християнська республіка в Європі – Запорізька Січ, і відчайдушний порив до свободи часів Івана Мазепи, і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці.
Слід згадати найвидатніших з поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.
Объяснение:
Герої А. Конан Дойла — інтелектуальні і сильні люди, які борються проти зла
Малопримітна, тиха Бейкер-стріт у Лондоні відома в усьому світі, тому що на ній живе знаменитий Шерлок Холмс — герой шістдесяти детективних оповідань англійського письменника А. Конан Дойла.
Шерлок Холмс — приватний детектив. Його двері завжди відчинені для тих, із ким трапився якийсь дивний, загадковий випадок. Саме такі пригоди найбільш цікавлять Шерлока Холмса. Кожен злочин схожий для детектива на математичну задачу з кількома невідомими. Незмінний і вірний помічник знаменитого сищика — лікар Ватсон. Ті, хто звертаються до Шерлока Холмса, впевнені, що він роз'яснить і розплутає все, що звичайній людині здається безнадійно заплутаним б мислення Шерлока Холмса тісно пов'язаний з іншою його надзвичайною здібністю — уважно і пильно роздивлятися навколо себе і бачити те, повз чого ми зазвичай проходимо, мов незрячі. Цю сть знаменитий детектив виробляв у собі довгими роками тренувань. Йому достатньо одного погляду на людину, щоб сказати, чим вона займається, який у неї характер, яким було її минуле життя.
Вже за кілька хвилин після приходу містера Джейбеза Вілсона, героя оповідання "Спілка рудих", Шерлок Холмс, завдяки своїй зміг сказати Ватсону: "Не підлягає сумніву, що наш гість колись займався фізичною працею, що він нюхав тютюн, що він франкмасон, що він побував у Китаї і що останнім часом багато писав", хоча Вілсон ще не встиг нічогісінько розповісти про себе. Дізнавшись від свого гостя про суть справи, яка привела його на Бейкер-стріт, Шерлок Холмс навідався на вулицю, де мешкав крамар, кілька разів щосили вдарив палицею по бруківці біля будинку з вивіскою "Джейбез Вілсон", потім Постукав у двері, а коли з них вийшов молодик, пильно роздивився коліна на його штанях. Після цього вивчив розташування будинків позаду контори. А потім спокійнісінько пішов собі на концерт. Лікар Ватсон говорить про свого друга, що "він легко переходив від цілковитої розслабленості до всеперемагаючої енергійності". Того часу, коли Холмс, здавалося б, "безтурботно сидить у своєму кріслі та займається імпровізаціями та старими книжками", його мозок напружено працює, яскрава могутність його мислення зростає до рівня інтуїції. Так було і у випадку зі "Спілкою рудих". Зіставивши повідомлені Вілсоном факти з результатами своїх Шерлок Холмс дійшов висновку, що від контори крамаря до банку, що розташований на сусідній вулиці, зроблено підземний хід, і що цього вечора готується пограбування банку.
Шерлок Холмс і лікар Ватсон не тільки інтелектуальні, але й сильні та хоробрі люди. Друзів не лякають найнебезпечніші справи, якщо участь у них веде до перемоги добра та правди.
Пограбування банку підготував Джон Клей — "вбивця, злодій, фальшивомонетник і зломщик", "неперевершений у своїй професії". Поліція вже кілька років ганялась за ним. Та Шерлок Холмс і лікар Ватсон, не вагаючись, беруть участь у цьому небезпечному нічному поході.
Уже декілька поколінь читачів приваблює до себе саме сила думки героїв А. Конан Дойла, їх хоробрість та самовідданість у боротьбі проти зла.
Объяснение:
