Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Объяснение:
СДЕЛАЙОТВЕТ ЛУЧШИМ
Объяснение:
Давньогрецька література - сукупність літературних творів античних авторів, що включає в себе усю творчість давньогрецьких поетів, істориків, філософів, ораторів та ін аж до кінця історії Стародавній Греції, також вона найдавніша з національних літератур Європи. Вона виникла на основі фольклору грецьких народностей. Виникнення літератури пов'язане із розпадом родових зв'язків всередині полісної громади і підвищенням особистої самосвідомості індивіда, яке ще не переходить у відокремлення від колективу.
2)Какие образы, на ваш взгляд, особенно ярко нарисованы в повести? Конечно, каждый читатель имеет своих любимцев. Но обычно называют образ Петра как живого властителя, так и восковую персону. Затем — Данилыча (Меншикова) и Екатерину. Их мысли и чувства, их поступки, особенно те, которые каким-то образом связаны с восковой персоной, запоминаются и волнуют читателей чаще всего.
3)Обратимся к словам Ю. Н. Тынянова: «…Художественная литература отличается от истории не «выдумкой», а большим, более близким и кровным пониманием людей и событий, большим волнением о них». Выразите свое отношение к высказыванию писателя, используя текст повести «Восковая персона». Читая текст, каждый по-своему решает вопрос о том, что отличает исторический документ от художественного произведения. Повесть Тынянова дает свой ответ, рисуя ситуации и героев, которые отчетливо запечатлены и в исторических документах. Каждому очевидна искренняя взволнованность автора событиями, к которым он приобщает читателя. «Большее волнение» о своих героях можно доказать, обращаясь к любому из этих героев — от самого Петра до шестипалого монстра, мужика, который служит в кунсткамере и экспонатом, и служащим. Каждый может выбрать любой конкретный пример.