Мне кажется что природа показывает всю красоту и могущество России также природа ясно описывает состояние героев,видно что они встревоженны,напуганны,также местность болотистая.Веет какой-то сыростью и страхом
Нещодавно ми з однокласниками прочитали повісь А.Лінгренд „Міо,мій Міо“.Я була вражена такою сильною та незрадливою дружбою двох недуже знайомих хлопчиків.Міо жив в сім'ї яка його не дуже любила.До того часу він не знав,що його батько король країни Далекої.Коли хлопчик дізнався, що йому потрібно боротися з Като.Я злякалася бо думала,що він не з може побороти такого сильного чорного лицаря.Але дружба Міо і Юм-Юма була дуже сильною.Вони могли сховатися від вивідувачів,знайти один одного завдяки своїй сопілці.А потім вбити Като.Після прочитаної повісті я зрозуміла що дружба це скарб який не можна знайти,а його треба мати з народження.
Несомненно, важнейшим человеком в жизни МГ-стала его бабушка. Впервые мальчик увидел ее после смерти отца – она приехала забирать их с мамой «на житье» к деду. Тогда бабушка показалась Алеше «черной, мягкой и удивительно интересной». А еще странной – все ее слова и манеры были непривычны для мальчика. Но очень скоро Алеша подружился с бабушкой – настолько добрым, ласковым и веселым человеком она была. Именно бабушка познакомила мальчика с русским фольклором – слушать сказки из ее уст было истинным удовольствием: «Говорит, точно поет, и чем дальше, тем складней звучат слова. Слушать ее невыразимо приятно». И именно бабушка привила внуку любовь к слову - яркому, сочному, меткому.
