Іноді здається, вся лірика Цвєтаєвої-це безперервне пояснення в любові до людей, до світу і до конкретної людини.
Жвавість, уважність, здатність захоплюватися і захоплювати, гаряче серце, пекучий темперамент — ось характерні риси ліричної героїні Цвєтаєвої, а разом з тим і її самої. Ці особливості характеру до й зберегти смак життя, незважаючи на розчарування і складності творчого шляху.
Лірична героїня Цвєтаєвої повністю відображає почуття і переживання самої Марини, так як поетеса спочатку принципово поставила знак рівності між собою і своєю ліричною героїнею. Виходячи з цього вірші Цвєтаєвої дуже особистісні. Цвєтаєва завжди вважала, що поет у своєму
творчості повинен бути індивідуальний. З цього принцип: бути тільки самою собою, ні в чому не залежати ні від часу, ні від простору.
Объяснение:
В произведении "О чём плачут лошади", автор хочет показать, что лошади такие же живые существа как и мы и что относится к ним нужно бережно, Абрамов показывает, что у лошадей тоже есть чувства и что им тоже бывает больно, обидно и неприятно.
Лошади плачут о том, что раньше все было по-другому, это была другая и счастливая жизнь. Не сумев ответить прямо на вопрос Рыжухи, главный герой тоскует, чувствует себя виноватым перед любимицей, ему стыдно за людей перед лошадьми, потому что к ним относились ласково, по-доброму, чтили, ценили.
Объяснение:Наверное, название говорит о том, что лошади тоскуют по тем временам, когда люди относились к ним с уважением.