Твір "Останній Дюйм", отримав цю назву завдяки головним героям твору Бен та Деві, були батьком і сином. На початку твору Бен ставився з невагою до свого сина. -"А батько- сторонній чоловік, який не знає, про що зз ним говорити, різкий й небагаиослівний в ті лічені хвилини, коли вони бували разом". Деві ж, малий хлопчик, боявся свого батька через те що він завжди кричав на нього. -" Хлопчик опустив голову і тихенько заплакав". "Коли він що небудь запитував батька, голос його зразу ставав сумним: він наперед чекав різкої відповіді". В "дюймах" вимірювалась відстань літака до землі. Поведінка цих персонажів змінилася під час лиха яке трапилося з Беном (на нього напала акула). Слова батька до сина різко змінилися на більш ласкаві, милосердні. -" Я тобі скажу, синку а ти постарайся зрозуміти". "Він здається, хлопець розвинений". Бен нарешті зрозумів що в нього є син, якого потрібно виховувати та голубити. Коли вони двоє летіли на літаку. За кермом був Деві, хлопець хвилювався, але слова батька заспокоювали його. Залишилося кілька дюймів до землі. Та ось хвіст та колеса літака торкнулися землі- це був останній дюйм...
О чем рассказывает нам притча о блудном сыне? Младший сын не захотел заниматься тяжелой работой вместе с отцом и старшим братом. Он решил отправиться в странствие, при этом попросил отца отдать причитающуюся ему долю наследства. За самое короткое время парень промотал отцовские деньги и с лихвой познал нужду и горести. На первый взгляд, младший сын пренебрег своими обязанностями, отказался от родного дома ради удовольствий и получил достойное наказание. Отец имел полное право прогнать блудного сына со своих глаз. Но он этого не сделал. Отец простил своего сына, принял его в дом и на радостях захотел зажарить лучшего теленка. Возвращение блудного сына было для отца знаменательным событием. Ведь его сын нашел в себе мужество вернуться, искренне раскаявшись в своем поступке. Блудный сын осознал свое необдуманное поведение, понял, что глубоко заблуждался. Эта притча учит нас, что за любые поступки люди обязательно получают воздаяние. За хорошие и правильные деяния человек вознаграждается, а за плохие и необдуманные несет тяжелое наказание. Блудный сын не думал, что судьба обойдется с ним так жестоко. Он хотел легкой и веселой жизни. Пока у него были деньги, он не задумывался о правильности своих действий. Он жил на широкую ногу, необдуманно тратил деньги. И за это время блудный сын ни разу не вспомнил о своем отце, который зарабатывал эти деньги тяжким трудом. Не вспомнил он и о старшем брате, который трудился вместе с отцом. Задумываться о своей семье он стал только тогда, когда от него отвернулись все, кто жил за его счет. Только тогда блудный сын понял, что никому на свете, кроме родных, он не нужен. А отец при виде своего несчастного, измученного сына даже не стал задумываться о тех ошибках, которые тот допустил. В притче об этом не сказано, но отец, наверное, всегда помнил о своем сыне. И всегда переживал, как складывается его судьба. Поэтому отец был пo-настоящему счастлив, когда понял, что его сын все осознал. Осознал и навсегда вернулся в родной дом. Таковы уроки Библии... Здесь все объясняется на простых примерах. Человек может совершить много ошибок, но если он раскается, то Бог простит его, как простил отец своего блудного сына.
Є вічні шедеври образотворчого мистецтва, над якими не владний час, метушня політиків, коли “минає славне і гучне”. До таких творів належить неперевершена “Джоконда” Леонардо да Вінчі, незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси.
Посмішка Джоконди стала “героєм” новели Рея Бредбері. Восени 2061 року уцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято – досить дивним, на наш погляд ламають і трощать усе, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих “святкових” подій є хлопчик Том. Саме безпосередня, щира дитина і відчує недоліки та недоречності світу дорослих, бо вона – символ майбутнього, зміни поколінь
-"А батько- сторонній чоловік, який не знає, про що зз ним говорити, різкий й небагаиослівний в ті лічені хвилини, коли вони бували разом".
Деві ж, малий хлопчик, боявся свого батька через те що він завжди кричав на нього.
-" Хлопчик опустив голову і тихенько заплакав". "Коли він що небудь запитував батька, голос його зразу ставав сумним: він наперед чекав різкої відповіді".
В "дюймах" вимірювалась відстань літака до землі.
Поведінка цих персонажів змінилася під час лиха яке трапилося з Беном (на нього напала акула). Слова батька до сина різко змінилися на більш ласкаві, милосердні.
-" Я тобі скажу, синку а ти постарайся зрозуміти". "Він здається, хлопець розвинений".
Бен нарешті зрозумів що в нього є син, якого потрібно виховувати та голубити.
Коли вони двоє летіли на літаку. За кермом був Деві, хлопець хвилювався, але слова батька заспокоювали його.
Залишилося кілька дюймів до землі. Та ось хвіст та колеса літака торкнулися землі- це був останній дюйм...