Кузнец Вакула — молодой парубок, поэтому его речь проста, грубовата, эмоциональна. Его язык — это живой, разговорный язык украинского народа. В речи Вакулы много восклицательных предложений: "чудная девка!", "а как будет расписан!", "не сердись же на меня!" Она наполнена уменьшительно-ласкательной лексикой при общении с Оксаной, он не скупится на комплименты ("моё серденько", "чудная, ненаглядная", "моя красавица"), и ругательствами, когда он обращается к себе или другим людям: "стою как дурак", "дурень я!", "зачем таскаешься под дверями?", "убирайся к черту!", "убирайся вон!", "пошёл, пошёл!". Так же Гоголь иронично отмечает, что Вакула мог "иногда ввернуть модное слово", что он и сделал в разговоре с Пацюком, пожелав ему "добра всякого в довольствии, хлеба в пропорции!". Когда Кузнец волнуется (например, в гостях у Пацюка), речь его становится сбивчивой, запутанной, он произносит много ненужных слов.
- Привіт, друже! давно не бачилися! як ся маєш?
- Дякую, добре, а ти як? Твоя мала вже ходить у дитячий садок?
- Так, учора вже був маленький спектакль. Вона в мене зірка.. .
- Щастить тобі...а дружина твоя, гарнюня, як почувається?
- Декілька днів потому вона повернулася із Європи, відпочивала там із подругою. А як твоя родина? Як твій син?
- Мій аболтус краще за всіх.. . школу прогулює, домашнє завдання робити не бажає, тільки в інтернеті сидить... а це тільки сьомий клас... що буде далі...
- Не переймайся, усе буде добре, згадай нас у його віці...
- Так, лупцювали один одного у школі на перервах... у футбол грали.. .
- Я вважаю ти не такий поганий батько, що б в тебе був поганий син! Виросте, допомагати буде. Але ти мене вибач, я маю ще по роботі зайти до одного чоловіка, я маю бігти. Був радий тебе побачити.
- Я теж, заходь до нас у гості із своєю родиною, наприклад, у неділю.
- Дякую за за , я як раз маю пару пляшок німецького пива... дружина привезла. . добре... я побіг!
Объяснение:
Чимало гарних авторів пишуть не менш гарні творіння. Та найбільш мене схвилювало творіння Уільяма Шекспіра "Гамлет". Трагедія у п'яти томах. Мабуть.. Ні не мабуть, а справді, одна з найвідоміших поезій автора.
Я не можу описати словами, як сильно мене захопив сам Гамлет. Він стоїть на порозі, роздумуючи, куди піти. В одному боці зло, в іншому - добро. Гамлет розуміє, що не має права дати злу господствувати. Але, також, дуже добре розуміє, що його родина може вплинути на життя усієї країни, адже він принц.
Я побачила, як хлопець бореться зі своїм власним "я", обираючи між двома шляхами. Побачила, що він знаходиться майже на грані
безумства. Так і не знайшовши рішення, хлопець гине.
Це найтрагічніша трагедія, що мені довелося читати. Я досі до кінця не можу пояснити, чому вона мені сподобалася так сильно. Але, що тоно можу сказати, так те, що Гамлет хоча і не обрав добро, та не пішов і за злом.