Написана п’єса І. Котляревським до 1819 року, точної дати її створення не залишилось.
Ставши директором полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за до абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання великих людей, та комедії, де об’єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як герої, гідні поваги й наслідування.
Джерелом для написання “Наталка Полтавка” – життя українського суспільства (дівчат раніше часто віддавали заміж силоміць), лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон…», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»).
Тепер ви знаєте історію створення “Наталка Полтавка” відомої пєси Котляревського.
Популярність п’єси “Наталка Полтавка”
П’єсі судилося тривале сценічне життя. Ще за часів Котляревського вона мала нечуваний театральний успіх у Полтаві, Харкові, Києві, Москві, Петербурзі, у багатьох інших містах Російської імперії, про що писала тодішня преса. Вона увійшла до репертуару більшості театрів, скрізь сприймалася «з гучним схваленням, а ім’я творця повторювалося з любов’ю не тільки в усій Україні, а й у багатьох містах Росії».
Першою роль Наталки виконувала артистка Полтавського театру Катерина Нальотова. Майстерною грою відзначалися актори М. Щепкін, корифеї українського театру: М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський. Образ Наталки відтворила неперевершена М. Заньковецька, пізніше М. Садовська-Барілотті, О. Петрусенко.
Рассказ от имени мальчика об учителе математики - Харлампии Диогеновиче. "Главное оружие Харлампия Диогеновича - это делать человека смешным. Ученик отступающий от школьных правил, не лентяй, не лоботряс, не хулиган, а просто смешной человек. " Каждый ученик боялся, что не выполнив домашнее задание, будет мишенью остроумных замечаний учителя и класс будет смеятся. Когда главный герой не смог дома решить задачу, он попытался сорвать урок, пригласив врача, вместо математики. Вообще, привики должны были делать в соседнем классе, но мальчик обманул, сказав, что их класс на следующем уроке уходит в музей. Прививки сделали, но Харлампий Диогенович, понял план мальчишки и, все-таки вызвал его отвечать. И когда стало понятно, что ученик не готов, назвал его хитрость "Тринадцатым подвигом Геракла" (Геракл совершил 12 подвигов) . После этого случая, мальчик начал серьезно относится к домашним заданиям
Написана п’єса І. Котляревським до 1819 року, точної дати її створення не залишилось.
Ставши директором полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за до абстрактно-логічного узагальнення показувала подвиги й страждання великих людей, та комедії, де об’єктом смішного виступав народ, у п’єсах І. Котляревського представники простого народу виходять на сцену як герої, гідні поваги й наслідування.
Джерелом для написання “Наталка Полтавка” – життя українського суспільства (дівчат раніше часто віддавали заміж силоміць), лірично-побутові, обрядові, купальські пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон…», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»).
Тепер ви знаєте історію створення “Наталка Полтавка” відомої пєси Котляревського.
Популярність п’єси “Наталка Полтавка”
П’єсі судилося тривале сценічне життя. Ще за часів Котляревського вона мала нечуваний театральний успіх у Полтаві, Харкові, Києві, Москві, Петербурзі, у багатьох інших містах Російської імперії, про що писала тодішня преса. Вона увійшла до репертуару більшості театрів, скрізь сприймалася «з гучним схваленням, а ім’я творця повторювалося з любов’ю не тільки в усій Україні, а й у багатьох містах Росії».
Першою роль Наталки виконувала артистка Полтавського театру Катерина Нальотова. Майстерною грою відзначалися актори М. Щепкін, корифеї українського театру: М. Кропивницький, М. Старицький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський. Образ Наталки відтворила неперевершена М. Заньковецька, пізніше М. Садовська-Барілотті, О. Петрусенко.
Объяснение: