берёза обыкновенное дерево.Белый ствол с чёрными точками. ветви зелёные и пушистые а её почки когда распускаются свисают как серёжки. Ну и так летом она краса зелёная,осенью же опадает зелёные косы превращаются в жёлтые. Но а зимой её жёлтые волосы опадают и дерево засыпает. Весной берёза опять цветёт и опять всё по кругу... каждый раз. Но эти прекрасные растения вырубают. И это печально... очень.
«Тільки сміливим підкоряються моря». Головний герой роману «П’ятнадцятирічний капітан» — Дік Сенд. Він був сиротою, виріс у дитячому будинку. Хлопчик був дуже обдарованим. У чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Ще змалечку його вабило море. У вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у Південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла. Офіцери залюбки ділилися своїми знаннями та досвідом із допитливим, здібним хлопцем. Згодом капітан Халл познайомив відважного хлопця- з каліфорнійським судновласником Джеймсом Уелдоном. Той зацікавився сиротою і віддав Діка до школи в Сан-Франциско. У школі Дік особливо захоплювався географією та історією подорожей. На китобійній шхуні «Пілігрим» Дік був матросом. Адже справжній моряк повинен добре знати і китобійний промисел. Дік був щасливий, що вирушив у плавання на судні свого благодійника Джеймса Уелдона. Кораблем командував його покровитель капітан Халл. Робота моряка підготувала хлопця до життєвої боротьби. У п’ятнадцять років він уже міг брати на себе відповідальність і доводити до кінця свої задуми.
"... С ума сошел! " , "...Слышал. Как мне не знать? примерный случай вышел; Его в безумные упрятал дядя-плут... Схватили, в желтый дом, и на́ цепь посадили...", " ...Как, Чацкого? Кто свел в тюрьму?" "...В горах изранен в лоб, сошел с ума от раны", "...Что? К фармазанам в клоб? Пошел он в пусурманы?", "... Шутка ли! переменил закон!" " ... В его лета с ума спрыгну́л! Чай, пил не по летам...", " ..Шампанское стаканами тянул..", "...Нет-с, бочками сороковыми..." "Был острый человек, имел душ сотни три. - четыре - три, сударь. - четыреста -нет, триста... ", "Безумный по всему...", "По матери пошел, по Анне Алексевне; Покойница с ума сходила восемь раз..."